На землі кленового листу - Левко Лук'яненко

Крутійство Кучера

Взаємини в посольстві між дипломатами складалися не дуже добре.

Наш так званий консульський відділ — це одна малесенька кімнатка без жодного вікна на 8-му поверсі хмарочоса. У кімнаті два столи, телефон, факс, друкарська машинка і три стільці: один для Кучера, один для Родіонова і один для відвідувача. Коли я приходив, Родіонов сідав на цей третій стілець, і відвідувача вже посадити було ніде. Сейфа не було. Двері кімнати прості, замок у дверях звичайний. Контрольний ключ був у охорони будинку. Після роботи Кучер і Родіонов пломбували кімнату, наклеюючи клаптик паперу з підписом.

Можна було припускати, що канадська охорона будинку чесна і не залізе до кімнати. Можна припускати, що й злодіїв кімната не приверне до себе. І в такому разі гроші можна зберігати у відкритій шухляді письмового столу. А якщо припустити, що один із своїх забере гроші і потім оголосить, що кімнату обікрали? Як тоді доведеш, що було інакше? Ці міркування примусили мене дозволити Кучеру тримати гроші при собі. Разом з тим я віддав наказ, яким зобов’язав вести точний облік видачі віз та всякої іншої консульської діяльності, реєстрацію консульських зборів і систематично класти гроші в банк на консульський субрахунок.

Десь приблизно за місяць від початку діяльності консульського відділу Кучер почав скаржитися, що потік замовлень на оформлення віз дуже великий, і він змушений працювати не до шостої години вечора, а до восьмої, дев’ятої, а часто й до десятої. І потім натякнув, що можна було б, не оформляючи в списку на зарплатню, компенсувати надмірну працю додатковими грішми.

— Ви знали, — сказав я, — на яку заробітну платню йшли працювати в посольство.

— Але я не знав, — розвів руками Кучер, — що ця заробітна платня втричі менша від середньої зарплатні по Канаді!

— Будемо міряти наш життєвий рівень в Оттаві за стандартами Києва, а не Канади. Щоб ми могли жити так, як живуть у Канаді, нам необхідно переробити економіку на канадський лад, а вона в Україні поки що більшовицько-комуністична.

— Таж я працюю по дванадцять годин без вихідних!

— Ну, по-перше, — уточнив я, — це далеко не кожного дня буває. По-друге, пригадуєте, що ви в Києві мені обіцяли? Особисту відданість і працю залежно від потреб. Питання про відданість, ясна річ, не будемо обговорювати, а щодо праці, то тепер якраз і є та пора, коли доводиться працювати більше.

Кучер пішов явно невдоволений.

За кілька тижнів я пішов і перевірив роботу Кучера. У банківській книжечці реєстрації вкладень грошей до банку сума постійно зростала. Але як? У книжці бланків квитанцій про одержання коштів за видачу віз корінці не підряд, а в кількох місцях зшитку. У зошиті реєстрації видачі віз, легалізації документів та інших консульських дій нумерація не збігалася, записи не повні, одне слово — хаос.

Єдиним поясненням цього було: замовлень на видачу віз так багато, що їх ніколи належним чином оформляти. По суті, пред’явив альтернативу: або даватиме раду великому потоку замовлень на візи без належного їх оформлення, або оформлятиме видачу віз як мокре горить, зате належним чином. Альтернатива штучна і в основі своїй нахабна, бо спонукатиме мене узаконити цей хаос. Знаючи, що хаос — це улюблений спосіб бухгалтерського прикривання злодійства, я категорично наказав усунути його.

Кому вигідно затримати офіційне відкриття українського посольства

Родіонов продовжував їздити до посольства РФ по газети й пошту, що надходила з нашого МЗС. І хоч я заборонив без мого відома зустрічатися з полковником російського КДБ Домарадським, одначе ці зустрічі могли відбуватися. Після того як стало відоме місце розташування канцелярії посольства України, увага в російському посольстві до будинку на вулиці Меткаф різко зросла. Будинок стояв відкритий, і доки бригада майстрів його ремонтуватиме, туди можна вмонтувати яку завгодно апаратуру.

Канада, звичайно, хоче знати наші наміри щодо неї. Канадська розвідка добре знає націоналістичні, антикомуністичні й антиросійські настрої посла, але, по-перше, він представляє в Оттаві державу, а по-друге, в посольстві можуть бути люди, які зовсім не поділяють поглядів посла. Важливо знати, як характеризуватиме посольство канадських політиків Києву. Усі дотеперішні зустрічі з діячами вищого рівня Канади свідчили про прихильне ставлення до українського посольства.

Що ж стосується Росії, то МЗС РФ розіслало своїм посольствам вказівку чинити активний опір допуску України на міжнародну арену і гальмувати встановлення нормальних дипломатичних взаємин, не допускати вступу України до міжнародних організацій, зривати спроби укладення підприємницьких контрактів, представляти Україну як агресивну ядерну державу й ненадійного економічного партнера тощо.

Якщо така мета московського посольства в Оттаві, тоді потрібно приглянутися, хто намагається гальмувати відкриття нашого посольства, де проходять лінії розвідницької мережі?

Резидентські точки можна буде встановити пізніше, нагромадивши необхідну кількість спостережень. Наразі констатую факти: Родіонов був проти купівлі будинку на вулиці Меткаф, а коли Гуцуляк купив нам все-таки будинок, він запропонував таку капітальну переробку й ремонт, яка зайняла б не менше року і, отже, відсунула б створення нормальних умов праці й офіційне відкриття посольства на цілий рік.

В. Вербенюк категорично проти купівлі будинку для посольства. Він пропонує оплатити оренду, і то тільки впродовж одного року.

Серед української громади Оттави поступово виділяється кілька осіб, які будь-який захід посла піддають сумніву. Не пропонуючи ніякого кращого рішення, вони завзято виступають проти посла.

Закулісні інтриги і відкрите протистояння

Роздумуючи над закулісною діяльністю Родіонова й Кучера, я дійшов думки, що в ці дні вони за моєю спиною захочуть послати інформацію до Києва. Оскільки 6 вересня до Києва мав їхати Степан Яворський, 5 вересня ввечері я поїхав до нього, попросив дати мені пакет, витягнув звідти лист Кучера й Родіонова й вилучив його. Це був донос на мене, адресований першому заступнику міністра закордонних справ України Миколі Макаревичу. У величезному листі було докладно описано кожен мій крок, перекручено факти купівлі будинку по вулиці Меткаф, мого ставлення до купівлі й оренди приміщення для посольства і придбання резиденції для посла. Знаючи, що міністерство не хотіло посилати до Канади пана Шандрука і що Шандрук моя довірена особа, зачіпали недобрим словом і його. Викривлено характеризували пана Гуцуляка і ситуацію в українській громаді. Щодо моєї персони, то, крім усякої іншої всячини, навіть вказали, що я плутаю часи в англійській мові.