Велика Вітчизняна війна. Спогади та роздуми очевидця - Федір Петрович Пігідо
Л. Берія у грудні 1938 р. був призначений на посаду наркома внутрішніх справ СРСР. За наказом Сталіна продовжував репресії партійних, державних, військових кадрів. Після смерті Сталіна Берія намагався захопити владу. 26 червня 1953 р. його заарештовано під час засідання Президії ЦК КПРС.
2–7 липня 1953 р. відбувся Пленум ЦК КПРС, який заслухав, обговорив доповідь Президії ЦК КПРС (доповідач Г. Маленков) про злочинні дії Берії. Його звинуватили у спробах винищення партійних і радянських кадрів, а також за зв'язки з іноземними розвідками. Було ухвалено рішення вивести Берію зі складу ЦК КПРС і виключити його з лав КПРС. У грудні 1953 р. його було розстріляно.
(обратно) 205Я ніколи в житті не пробував вивчати чи бодай ґрунтовно познайомитись з спіритизмом, астрологією то кабалістикою (може, і на жаль). Мушу сказати, що в мене в житті з тим 21–м числом щось дивно пов'язане — ця дата за останніх 27 років мого життя повторилась уже сім разів, і кожного разу в значніші, поворотні пункти мого життя, а саме: 21.4.1920 р., після розстрілу київським ЧК двох членів нашої родини, я з рештою родини втік із Києва. 21.4.1925 р. я став на роботу, яка визначила весь напрямок мого життя і мій фах аж до цього дня. 21.12.1935 р. я перейшов на інше місце роботи, що врятувало мене від неминучого заслання на Сибір, як «ворога народу — шкідника». 21.9.1943 р. я виїхав із Києва на добровільне вигнання, на якому перебуваю і тепер. 21.2.1944 р. я вирушив із м. Мускав на захід, рятуючись від совєтських армій, що наближались. 21.6.1945 р. я попав під опіку УНРРА. 21.5.1946 р. в таборі УНРРА переводилась широка акція репатріяції, під час якої довелось дещо пережити. Додам ще, що мені довелось чути оповідання мого доброго знайомого, інженера–електрика з Нюрнберґа, п. Ц… Ф., про таке ж дивне повторення в його житті 27–го числа.
(обратно) 206Відомий норвезький полярний дослідник Фрітьоф Нансен (1861–1930) був активним захисником прав людини, працював у Лізі Націй, багатьох міжнародних гуманітарних організаціях. У 1921 р. займав посаду комісара у справах допомоги голодуючим у Радянському Союзі.
У 1922 р. заснував і очолив бюро при Лізі Націй для втікачів у Женеві, яке опікувалося політичними емігрантами з Росії. Бюро очолюване Ф. Нансеном видавало політемігрантам так звані нансенівські паспорти, якими користувалися також політичні емігранти з України.
(обратно) 207Довженко О. Україна в огні. Кіноповість. Щоденник. — К., 1999. С. 214.
(обратно) 208Там само. — С. 205.
(обратно) 209Ярославский Ем. Великая отечественная война советского народа // Правда. — 23 июня 1941. На початку всі три слова формулювання писалися з малої букви. Опісля впровадили велику букву для слова «вітчизняна» і аж у кінці війни почали писати перші два слова з великої букви.
(обратно) 210Митинг интеллигенции столицы Украины // Известия. — 28 июня 1941.
(обратно) 211Там само.
(обратно) 212Довженко О. Щоденник, 12.IV.1942. — С. 198. Див. також с. 132.
(обратно) 213Голова Президії ВР УРСР М. Гречуха, Голова РНК УРСР Л. Корнієць і Секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов. До українського народу // Комуніст. — 7 липня 1941.
(обратно) 214Довженко О. Щоденник. — С. 191.
(обратно) 215Лысенко И. Советские патриоты Киева куют победу над врагом // Красное знамя. — 6 августа 1941.
(обратно) 216Ятченко Д. Патріотичний обов'язок радянського вчителя // Радянська освіта. — 8 серпня 1941.
(обратно) 217Правда. — 3 марта 1944.
(обратно) 218Правда. — 1 мая 1945.
(обратно) 219Рильський М. День Перемоги.
(обратно) 220Літературна газета. — 5 червня 1945.
(обратно) 221Київська Правда. — 26 червня 1945.
(обратно) 222Довженко О. Щоденник, 10.V.1946. — С. 327–328.
(обратно)