Том 9 - Леся Українка

Далекий вар. мелодії у Еалліної, № 35; парал. текст іншою мел. у Конощенка, II, № 70.

Та туман яром, туман яром, туман качається. (2)

Ой чую ж бо я через люди,— вражий син сміється. (2)

— Та чому, дівко, жита не жала?

— В недузі лежала. (2)

— Та чому, дівко, снопи малії?

— Бо тісно в’язала. (2)

— Та чому, дівко, копи низькії?

— Бо в долині клала. (2)

— Та чому, дівко, хата не біла?

— Видно, дубовая. (2)

— Та чому, дівко, заміж не вийшла?

— Видно, убогая. (2)

Ой хоча ж бо я убогая, возьмуть мене люде, (2)

а вже ж тобі, вражий козаче, пароньки не буде. (2)

Там за селом, там за селом цигани стояли, (2) поміж тими та циганами циганка-воріжка, (2) а до теї та циганочки битая доріжка. (2)

Ой до теї циганочки дівчина ходила, (2) вона ж тую циганочку вірнейко просила: (2)

— Ой циганочко-воріжейко, вчини мою волю, (2) ізчаруй того козачейка,

хай гине за мною. (2)

Ізчаруй йому руки й ногп. ще й карії очі, (2) щоб не ходив до іншої темнейкої ночі. (2)

Ой циганочка-воріжейка волейку вволила (2) та урізала русої коси, козака підкурила. (2)

Варіант мелодії: Kolberg. Wolyn, № 257. Інша мелодія в варіантах: А. Маркович в Зап. о Южной Руси Куліша, № 24; Рубець. Сб. у. п. СПб., 1870, вьш. 2, № 1; 100 її. у. п, № 21; Лисенко, II, № 19; VIII хор, № 7; Со-кальский. Русская нар. музыка, ст. 163. Парал. тексти без нот: Метл, 87, 88; Гільтебрандт, XXV (Кобрин-ськ. п.), СХХХІІІ (Берестейського п.); Z. D. Mat. etn. z okolic Pliskowa, № 168; Яворницький, № 273; Чуб, V, ст. 418, № 806.

Ой боже мій милостивий, який же я дурний став,— своя жінка, як калина, я чужую любить став.

Ой ніду я в темний ліс, нехай мене звір іззість!

В темнім лісі звірі грають, вони мене не займають.

Ой піду я понад море, нехай мене риба ззість!

Щука-риба в морі грає, вона мене не займає.

— Йа встань, невістко, та бодай ти не встала!

Подій корови.

що від батька нагнала!

— Hex ті постоять, що від батька нагнала, я ті подою,

що у свекра застала.

— Ой цить, невістко, та не розпускай губи, візьму коцюбу, повибираю й зуби!

Чи ти, невістко, сьогодні приведяна, що вже третій день, як хата не метяна?

А я, молода, та стала хату мести, свекруха каже обідать в поле нести.

То я питаю:

— А де ж той плужок оре?

А вона каже:

— Hex тебе колька коле.

А я, молода, уміла відповісти:

— Hex того коле, кому понесу їсти.

Не молодого, що воли поганяє, тільки старого, що плужка підоймає.

Парал. тексти з інтими мелодіями: Ів. Колесса,

ст. 238; Kolberg. Wolyn, № 358. Без нот: Чуб., V, ст. 698, № 302.

Студія про цю пісню з указанням західнослов’янських варіантів у Довнара-Запольського, Песни пинчуков, ст. 178 і далі. Тексти з іншими мелодіями: Бігдай, № 476; Конощенко, II, № 91; без нот: Головацький, III, ч. 1, ст. 26, № 15; Rokossowska, № 35, ст. 182; Омельченко. Малор. п., собр. в окр. г. Павловска, в, II, ст. 8, № XLIV, Милорадович, ст. 120, № 24; Новицький в Сб. Харьк. истор.-фил. о-ва, т. VI, ст. 153; Довнар-Запольський, № 498; Грінченко, III, № 533 (там показані і інші паралелі); Гнєдич, № 968; Чуб., V, 890, № 461.

Ой темна нічка та не видная, та не видно ходити. (3)

Ой хорошая та дівчинойка, та не велять любити. (3)

Піють півні, піють другі, а я в коршмі п’ю, піють треті ще й четверті, я додому йду.

Піють треті ще й четверті, я додому йду» зустрічаю діверочка в вишневім саду.

— Ой братова-братовенька, братова моя, виготовив невірний друг на вас нагая.

— Діверочку, мій братічку, прошу ж я тебе, як буде мня мій друг бити — борони мене.

— Ой братова-братовенька, я вам догоджу, як буде вас мій брат бити, я ще й подержу.

Парал. текст з іншою мелодією: Kolberg. Wolyn,

№ 370. Без нот: Чуб, V, ст. 1035.

— Ой ци 1 був ти, сивий орле, в моїй стороні?

Ой ци тужить моя мила тепер по мені?

— Тужить вона, тужить вона, на ліжку лежить,

а правою рученькою за серце держить.

А лівою рученькою

підпирається,

вона ж свого миленького

сподівається.

Ой прилетів сивий орел та й сів на тину:

1 Чи.

— Скажу тобі, чужа мила, таку новину.

Приніс тобі, чужа мила, од милого вість, що твій милий з війська іде, буде в тебе гість.

Ой устала миленькая, як не лежала, слуги свої вірненькії норозбуджала.

— Уставайте, вірні слуги, запаліть свічі,

нехай же я миленького зобачу в вічі.

— Ой чого ж ти, мій миленький, на личку змарнів?

— Я без тебе, моя мила, світа не видів.

Ой чого ж ти, моя мила, на личку спала?

— За тобою, мій миленький, ночей не спала.

Варіанти мелодії: Коціпінський, № 13 і 14; П. Сокаль-ский. Малор. и белор. песни, № 24; Kolberg. Wolyn, № 229. Парал. тексти з інтими мелодіями: Kolberg. Ро-kucie, II, № 193; Wolyn, № 228; Конощенко, І, № 5; без пот: Метлинський, ст. 242; Гільтебрандт, XVI (з Кобрин-ського пов.); Zegota Pauli, І, ст. 164, №