Українська література » Поезія » Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

Читаємо онлайн Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький
І, гляди, почнуть до тебе В небо добиратися. Довго Бог стояв і думав, Й все ж послухавсь чорта, З того часу в нас чортів Стало вже до чорта. Бо куди ти не піди, Майже в кожній хаті, Де не глянеш – вже й пани, Як чорти, рогаті! От буває як в житті, Хто ти, й сам не знаєш, Бо як стане чортом друг, То й сам чортом станеш. 7.7.1976 р. БІБЛІЯ ІДЕЙ Я ніжність почуваю в поцілунку, В тремтінні рук, у погляді очей, Якщо з тобою йду я по барвінку Там, де всю ніч співає соловей. Я вас люблю за жар і за наснагу, За той вогонь, що рветься із грудей, Я вас люблю за щедрість і відвагу, Що Ви, як Біблія ідей. Я вас люблю! Цього не приховаю, І в тому, що люблю, не бачу в тім вини, І кожен раз, як Сонечко чекаю, Так, як весну чекають ясени. Як йду до вас, то небо… піднімається, І гори розступаються в імлі, І урагани по ярах ховаються, І зорі щось шепочуть вдалині. Про що вони шепочуть, я не знаю, Про рай, про пекло чи земне життя? Але тебе я все життя чекаю, І не питаю, де і з ким була. НА КУРОРТІ Сон на двір не випускає, Лежимо в палаті Й прислухаємось, як поруч Десь сопуть патлаті. З парку чути «Ріоріту» І знайомі ойки, То Грицько лікує Ріту, Що з посудомийки. Бо любов як і хвороба Що тут і казати, Ну а будь-яку хворобу Треба лікувати! Бо любов в штанах не втримать, Їй простору треба, Особливо, як гормони Так і пруться з тебе. 20.8.1976 р. СТЕПАНУ ГЕОРГІЙОВИЧУ З Днем народження, наш Батьку, Ми тебе вітаємо, Щастя, радості, здоров’я Від душі бажаємо! А як буде Вам сто років, Дай Бог стрітись знову, І тоді за тебе випить Чашу півлітрову. Після того, як всі вип’ють – Домовимось знову, Де, коли й в якому році Вип’єм ще й літрову. Хай вас любить і шанує Вся наша еліта, А тому бажаєм щастя На довгії літа! Хай завжди цвітуть Вам квіти, Хай сміються зорі, Щоб ніколи ти не відав Ні біди, ні горя. 20.5.1976 р. КОЗАЦЬКА ПІСНЯ Що ж бо ви, хлопці, чом зажурились? Самі ж хотіли опіки!!! Якщо ще й далі будем так жити, Лишаться тільки каліки. Що ж бо ви, хлопці, де ваша слава? Чи ж ненабридла облава? Краще в нерівному бої упасти, Ніж ще літ триста гнутись і красти.. Що ж бо ви, хлопці, чом невеселі, Сили чи шабель замало? Чи ж наша слава козацька пропала А чи ж в нас духу не стало? Є в нас і сила, є в нас і Ненька, Є в нас за що воювати! Гей бо ви, хлопці, хлопці-запорожці, Чи ж не набридло дрімати? 30.1.1990 р. ВОВК В ОВЕЧІЙ ШКУРІ Я – людина на вид мирна, Всіх цілую в губи, Та не дай Бог, попадете Ви мені на зуби! 14.12.1976 р. КОЛИ ТЕБЕ ДІВЧИНА ХОЧЕ Коли проз вас дівчина ходить І каблучками дріботить, То так і знай, що вас та хоче… До себе в гості запросить. 11.6.1976 р. НЕ РАДІЙ!... Ти не радій чужому горю І не радій чужій біді,
Відгуки про книгу Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: