Том 12 - Леся Українка

Подається за автографом (ф. 2, № 449).

... Прочитати Вашого романа ...— Йдеться про повість А. Кримського «Андрій Лаговський» (Львів, 1905).

Ідіосинкразія (грецьк.) — самобутність, особливість; хвороблива реакція окремих людей на подразники, в той час як багато інших на них зовсім не реагують.

Фобія (від грецьк.) — страх, побоювання; у складних словах відповідає поняттям «нетерпимість», «боязнь».

Сироко — сильний теплий вітер південного та південно-східного напряму, характерний для країн Середземномор’я.

... Три українські газети... — Маються на увазі газети «Громадське слово», заборонена ще до виходу (замість неї 31 ст. ст. грудня 1905 р. почала виходити «Громадська думка», з 15(28) вересня 1906 p.— «Рада»); «Праця» (мужицько-пролетарська), орган соціал-демократів, яку мав видавати активний діяч революційного руху на Україні П. Ю. Дятлов (1883—1933), не виходила через арешт редактора-видавця, і «Хлібороб», перша газета українською мовою так званої Російської України, виходила в Лубнах на Полтавщині 12, 20, 28 листопада, 7, 16 грудня 1905 р^ (вийшло п’ять номерів, після чого газету було заборонено, четвертий номер її конфісковано).

JI а м а р т і н Альфонс де (1790—1869) — французький реакційний поет-романтик, історик, політичний діяч.

... Багрянець червоних корогов і гомін бурхливої юрби.— Так образно Леся Українка називав Жовтневий всеросійський страйк 1905 р.

Стентор — герой гомерівського епосу, що маїз дуже силь-пий голос.

Неконсеквентність (від лат.) — непослідовність.

Ц і х и — знаки, мітки, примітки, прикмети.

... Останньому листі до мене ...— Листи А. Кримського до Лесі Українки не відомі.

Вівісекція (лат.) — дослід на живих тваринах, що передбачає розтин тіла.

...«Трошки багатенька» ...— парафраз із української народної пісні «Лугом іду, коня веду»: «Коли б же я, козаченько, трошки багатенька, наплювала б я на тебе і твого батенька!»

Ідентифікувати — зрівнювати, прирівнювати, уподібнювати.

Сатисфакція — у феодально-дворянському побуті задоволення, що дається ображеному у формі поєдинку, дуелі; пізніше — перепрошення, винагорода.

О п і н і я — репутація, думка.

Мечников Ілля Ілліч (1845—1916) — видатний вітчизняний учений-біолог, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, мікробіології та імунології.

Крафт-Ебінг Ріхард (1840—1902) — відомий німецький психіатр.

«Ах т ы, воля моя, воля...» — російська пісня про скасування кріпацтва в 1861 р.

«А м е о п а без м у з о р у» — жартівлива перестановка літер у назві твору «Поема без розуму».

... Цитування з Надсона та Пушкіна ...— Персонаж повісті Кримського Аполлоп Шмідт на знак того, що Андрій Лаговський обрид йому і його братам, декламував відповідні місця з творів Надсона («Только утро любви хорошо, хороши толь-ко первые встречи ...») та Пушкіна («Покойся ж, милый прах, до радостного утра!»).

Конфесіонали — школи, що виникли в період раннього середньовіччя в Західній Європі і були на утриманні та під контролем церкви, а також мистецьки оздоблені сповідальниці в костьо-лах.

... Н е в е л и к V драматичну поему ...— йдеться про твір «У катакомбах», завершений 17(4) жовтня 1905 р. і присвячений А. Кримському.

«С а с с а н і д и» — наукова праця А. Ю. Кримського «Исто-рия Сассанидов и завоевание Ирана арабами. С указанием главных моментов литературной истории христиан-сириян и политической истории вассальных Ирану арабов с приложением главы о Парфен-ском царстве и Аршакидах» (М., 1905).

Акрополь — укріплена частина грецького міста, розміщена на підвищенні.

...Запряжусь в «о б о в’ я з к и» ...— Леся Українка мала на увазі працю в редакції газети.

... Проти москалів-цѳнтралістів Леся Українка написала публіцистичну статтю (у формі листа), в якій виступила проти монархістів. Петербурзькі газети її не видрукували. Доля рукопису невідома.

79. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 18 листопада 1905 р. Київ

Вперше надруковано скорочено в «Хрестоматії критичних матеріалів», т. 3. К., 1949, с. 105—106.

Подається за автографом (ф. 14, № 918).

... Вислав гонорар ...— Йдеться про гонорар за повість О. Кобилянської «Ніоба», вміщену в журналі «Киевская старина»,

1905, кн. 6—9.

... Н ар одження російської «конститу-ц і ї» ...— Йдеться про горезвісний царський маніфест 17(30) жовтня 1905 p., що мав на меті ввести в оману революційно настроєні народні маси, а тому обіцяв їм політичні свободи і скликання законодавчої думи. Леся Українка іронічно величає його конституцією і бере це слово в лапки.

Чорні сотні — банди погромників, створені 1905 р. поліцією і монархічними організаціями для боротьби проти революційного руху і розпалювання національної ворожнечі, зокрема влаштування єврейських погромів.

1906

80. ДО А. Ю. КРИМСЬКОГО. 9 лютого 1906 р. Київ

Вперше надруковано в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 325—329.

Подається за автографом (ф. 2, № 450).

Лист зберігся не повністю.

...Я просил а Вас взяти назад Ваше підозріння, нібито й я якось належу до Ваших «критиків-біографів» ...— А. Кримський полемізував з Лесею Українкою з приводу її листа-рецензії від 16 листопада

1905 р.

... Того чоловіка ...— Йдеться про Андрія Лаговсько-го, головного персонажа однойменної повісті А. Кримського.

... Я не приймаю теорії Толстого ...— Йдеться про теорію «непротивлення злу насильством» Л. М. Толстого.

Анціллодея — персонаж із твору Лесі Українки «В катакомбах».

81. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 11, 16 березня 1906 р. Київ

Вперше надруковано скорочено в «Хрестоматії критичних матеріалів», т. З, К., 1949, с. 106.

Подається за автографом (ф. 14, № 919).

Новий світ — вулиця в Чернівцях, на якій жила О. Кобил янська.

«Вільна Україна» — прогресивний громадсько-політичний і літературний журнал, редагований А. Я. Шабленком, що виходив у Петербурзі 1906 р. українською мовою. Леся Українка надрукувала в журналі цикл віршів «Єгипетські барельєфи» («Єгипетські фантазії»), «Ізраїль в Єгипті», «Напис в руїні», поему «Одно слово».

Шабленко Антоп Якович (1872—1930) — український письменипк-робітник, учасник революційного руху. Творчому зростанню письменника сприяв М. Горький.

...Переклад «Ткачів» Гауптмапа ...— Леся Українка переклала п’єсу українською мовою, проте переклад не був надрукований і не зберігся повністю. Вперше його опубліковано у виданні: Українка Л. Твори, т. 4, К., Держлітвидав України, 1954, с. 210-258.

С і м о в и ч Василь Іванович (1880—1943) — український учений філолог, буржуазний літературно-громадський діяч, видавець збірки поетеси «Відгуки», упорядник «Листування Лесі Українки з О. Маковеєм» (Львів, 1938), автор спогадів про Лесю Українку.

... «Збірника» на честь когось ...— Йдеться про альманах в честь О. Кобилянської «За красою» (Чернівці, 1905).

... 5 напочатих поем ...— Мабуть, маються на увазі