Том 12 - Леся Українка

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 99.

Подається за першодруком.

Левиць кий Модест Пилипович (1866—1932) — український письменник, публіцист і композитор ліберально-буржуазного напряму (літературний псевдонім — М. Пилипович, Виборний, Ма-когоненко), за фахом лікар, приятель Косачів.

«Просвіта» — культурно-освітня громадська організація, згснована 1906 р. в Києві на зразок одноіменних товариств на західноукраїнських землях (існували з 1868 р.) з метою поширення освіти серед широких верств населення (видавала українською мовою науково-популярну літературу, підручники, вела лекційну пропаганду, організувала читальні та бібліотеки тощо), містилася на вулиці Бульварно-Кудрявській, № 10, кв. 6. Мала ліберально-буржуазний, культурницький напрям, згодом підпала під вплив буржуазно-націоналістичних елементів.

...Взяти на себе...просвітянську бібліотеку ...— Леся Українка разом з іншими прогресивними діячами брала участь у роботі київської освітньої організації «Просвіта», прагнучи використати її для поширення демократичних ідей серед трудящих. Разом з сестрою О. Косач-Кривинюк вона енергійно взялася за комплектування бібліотеки (на кінець 1906 року нараховувалось уже близько 2 тис. томів), розробила план виступів з лекціями тощо. Проте місцева влада не дала згоди на призначення Лесі Українки бібліотекарем.

87. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 2 жовтня 1906 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, 1960, с. 49—52.

Подається за автографом (ф. 2, № 217).

«Рад а» — суспільно-політична та художньо-мистецька газета ліберально-буржуазного напряму. Виходила в Києві в 1906—1914 pp. Події суспільного життя висвітлювала з ліберально-буржуазних

і націоналістичних позицій.

...За Кропивн[ицького] і Мирного...—Очевидно, редакція «Рідного краю» мала неприємності за надрукування п’єси М. Кропивницького «Скрутна доба» (1906, № 29—32, 34) та вірша П. Мирного «На відкриття пам’ятника першому українському письменникові Іванові Котляревському» (1906, № 36).

Людмила Михайлівна — мабуть, Л. М. Драгома-пова.

Зелінська — особа не встановлена.

Варка — Варвара Йосипівна Дмитрук (Пиріг, 1872— 1964) — селянка із Колодяжного; подруга дитячих літ, з якою Леся Українка довго і близько зналася.

Інсепараблі (лат. inseparably — нерозлучні.

X о м1 я к о в а А. П.— товаришка О. П. Косач-Кривинюк в час навчання на петербурзьких Вищих жіночих медичних курсах, згодом лікар.

88. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 8 жовтня 1906 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 181—183.

Подається за автографом (ф. 14, № 921).

...Сумну звістку ...— У О. Ю. Кобилянської 17 вересня 1906 р. померла мати.

...її молодший син...— Йдеться про Антона Борисовича Шимановського.

89. ДО А. Ю. КРИМСЬКОГО. Жовтень — листопад 1906 р. Київ

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 453).

Датується за змістом.

Початок і кінець листа не збереглися.

... Розпочинаю прохання до українців у М о с к в і ...— Леся Українка звернулася до деяких українських літераторів-земляків з проханням допомогти укомплектувати бібліотеку «Просвіти». Аналогічні листи було також надіслано за кордон В. М. Гнатюкові (див. додатки), О. Маковеєві та ін.

Екстенсивність — кількісне (а не якісне) збільшення, поширення, розширення. Поняття, протилежне поняттю «інтенсивність».

1907

90. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 6 лютого 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 526—527.

Подається за автографом (ф. 2, № 219).

... Давно обіцяного перекладу ...— Йдеться про переклад вірша Ади Негрі «Кінець страйку» (надрукований в журналі «Рідний край», 1907, № 11, с. 10).

Негрі Ада (1870—1945) — італійська поетеса, рання творчість якої пройнята соціальними, демократичними мотивами, пізніше перейшла в реакційний табір.

... Увійшов колись у статтю ...— Російський варіант перекладу вірша «Кінець страйку» Леся Українка використала як ілюстративний матеріал у статті «Два направлення в новейшей нтальянской литературе» («Жизнь», 1900, кн. 7, с. 187—214).

... В Києві на виборах ...— Йдеться про вибори до другої Державної думи.

Рецензія його...— Мається на увазі, мабуть, рецензія без підпису «Нові українські музичні твори» («Рідний край», 1906, No 45).

... Про ту халепу ...— У січні 1907 р. в Києві відбулися масові арешти прогресивної інтелігенції, були також заарештовані

Леся Українка та її сестра Ольга Косач-Кривингок, на їхній квартирі зроблено обшук. Після цього арешту за Лесею Українкою встановлено гласний нагляд.

Найгірше було дядині ...— Мається на увазі Л. М. Драгоманова.

Модест Філіпович — М. П. Левицький.

Романова Дарі я Іванівна — українська письменниця, автор книжки «Пісні, думки, легенди» (1896), казок.

«З і р к а» — під такою назвою Олена Пчілка збиралась видавати дитячий журнал.

Уліти — так Леся Українка жартома називала розпочаті художні твори.

...Страшенно розруйновано «Раду» і «В і с -н и к».— Львівська газета «Діло» 20 січня 1907 р. повідомляла: «В першій годині ночі (тутешня поліція урядує звичайно вночі — щось так, як у нас у Львові! —Ред., не хоче, бачите, за дня перешкоджати людям в роботі!) явилася поліція в повній повноті сили і власті (около 20 штук) в локалю редакції «Ради», де тимчасово міститься й редакція «Літ[ературно]-наук[ового] вісника», щоби зробити ревізію в «Раді». При тій нагоді не минула, очевидно, й «Літературно ]-наук[ового] вісника», хоч не мала на це поручення. Погосподарювавши тут від 1—5 рано, зробила справді скрізь порядок. Всі рукописи, старі й нові, призначені до друку, забрала, злако^ милась навіть на давні коректи, вибрала щонайцікавіше з видань Видавничої спілки, одним словом, тепер у нас скрізь чисто. Нічого недозволеного не знайдено».

«Д і л о» — ліберально-буржуазна, згодом буржуазно-націоналістична газета. Виходила у Львові з 1880 до 1939 р.

Галайда — псевдонім Г. Хоткевича.

...Від 12 1/2 д о 6.— У цей час уночі з 17 на 18 січня 1907 р. ст. ст. в квартирі Косачів на вул. Маріїнсько-Благовіщенській (нині вул. Саксаганського, 97) відбувався жандармський обшук.

...В свої Бережці.- Подруга Лесі Українки М. Би-ковська жпла в с. Бережцях тепер Кременецького району Тернопільської області.

...Виробляти план ряду публічних реферат і в ...— У інформації «З шкільно-лекційної комісії товариства] «Просвіта» газета «Рада» 21 січня 1907 р. повідомляла:

«На засіданні 17 січня шкільно-лекційна комісія ухвалила такі постанови:

1) вдатись до Міністерства народної просвіти з проханням про дозвіл т[овариств]у «Просвіта» заснувати в Києві народну школу з викладовою українською мовою;

2) влаштувати в найближчім часі відчити для народу на історичні теми, для чого доручено одному з членів комісії переглянути відповідний матеріал, а другому — довідатись, до кого треба звернутись за дозволом таких читалень;

3) влаштувати кілька публічних відчитів для більш широкої публіки

Член комісії Леся