Том 12 - Леся Українка

Скомпліковане (польськ.) — складне.

...Як мені вже ся книжка о б р и д л а ...—Леся Українка обурювалася вилученням царською цензурою з рукопису другого видання її книжки «На крилах пісень» ряду кращих творів.

60. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 6 вересня 1904 р. Зелений Гай

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 170—171.

Подається за автографом (ф. 2, № 1398).

Датується за змістом цього та наступного листів на підставі-повідомлення про поїздку до Києва 8(21) вересня 1904 р.

... Той уривок з Євангелії ...— Очевидно, йдеться про перекладений Лесею Українкою уривок з листа апостола Павла до корінфян (глава 13) який О. Ю. Кобилянська взяла епіграфом до повісті «Ніоба»:

Лист апостола Павла до корінфян. Глава 13.

1. Хоч би я говорив усіма людськими й янгольськими мовами та не мав би любові, то був би я міддю, що дзвенить, або цимбалом, що бренить.

2. І хоч би я мав пророцтва дар, і знав би всі таємниці, і тямив усі знаття, і якби мав усю ту віру, що навіть гори перестановляє, та не мав би любові, то був би нічим.

3. І хоч би роздав я всі мої маєтки, і хоч би тіло своє віддав спалити, а любові не мав би, то не було б мені користі ніякої.

4. Любов довго терпить, милосердя має, любов не заздрить, любов не пишається, не гордує,

5. не буяє, не допоминається свого, не роздражнюється, но мислить зла,

6. не радіє з неправди, а радіє з правди:

7. вона все любить, всьому віри діймає, на все вповає, все терпить.

8. Любов ніколи не відпадає, хоч би й пророцтва перестали, хоч би й мови замовкли, хоч би й знаття затратились.

9. Бо ми тільки частково знаємо і частково пророкуємо,

10. а як прийде довершене (цілковите)1, тоді все часткове, непотрібне (відпаде) буде.

11. Поки я був дитиною, то говорив як дитина, і думав як дитина, і міркував як дитина; а як став дорослим, відкинув дитячо.

12. Адже ми тепер бачимо, немов ворожачи на свічаді (дзеркалі). тоді ж — око в око (віч-на-віч); тепер я розумів частково, а тоді піа паю все так, як і мене самого пізнано було.

13. Тепер же зостаються віра, надія, любов, три їх, але найбільша з них — любов.

Провербіальний — той, що став приказкою, прислів’ям; в даному разі назва предмета, що найбільше усталилася в мовленні.

61. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 19 вересня 1904 р. Зелений Гай

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 489—491.

Подається за автографом (ф. 2, № 349).

Бестужівські курси — вищий жіночий навчальний заклад у Петербурзі, заснований 1878 р. гуртком прогресивної інтелігенції на чолі з К. М. Бестужевим-Рюміним. Особи, що закінчили ці курси, мали право викладати в жіночих середніх навчальних закладах. Бестужівські курси відіграли визначну роль у розвитку вищої жіночої освіти в Росії.

Льєж — місто на сході Бельгії, адміністративний центр од-пойменної провінції. Тут Оксана Косач навчалася в політехнічному інституті.

Гамбаров (Гамбарашвілі) Нестор Георгійович (1871 — 1966), грузин, учасник визвольного руху, приятель Лесі Українки, написав про неї спогади. Закінчив Київський університет.

Цхінвалі — місто, нині центр Південно-Осетинської автономної області Грузинської РСР, куди мав переїхати на роботу К. В. Квітка.

... Привіт Валентина м.— Очевидно, йдеться про В. Вавілову і В. Соболеву.

62. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 7 жовтня 1904 р. Київ

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 350).

..Київську толкучку.— Мається на увазі підвищений темп життя, суєта у великому місті.

Спасибі за карточки ...— Очевидно, йдеться про листівки, які надіслала сестра Лесі Українці після тривалого мовчання.

Запруддя — село тепер Камінь-Каширського району Волинської області.

63. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 20 жовтня 1904 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 491—493.

Подається за автографом (ф. 2, № 351).

... Моя злополучна книжка ...— Тобто збірка «ІІа крилах пісень».

Яновський Феофіл Гаврилович (1860—1928) — видатний український терапевт, професор, з 1927 р. дійсний член АН УРСР. Користувався великою популярністю як лікар, громадський діяч у галузі охоропи здоров’я. Засновник школи українських радянських терапевтів.

...Страшні роковини ...— З жовтня (ст. ст.) 1904 р. мннув рік з дня смерті М. Косача.

Політехніка — політехнічний інститут у Києві, де навчався молодший брат Лесі Українки Микола Косач.

К а р п о в а Феоктиста Семенівна — названа мати К. В. Квітки.

Ш у р а — О. Є. Судовщикова-Косач.

І м о ч к а — Євгенія Михайлівна Косач (в одруженні Міль-ська).

... У Приходька Можливо, у Іларіона Васильовича, брата П. В. Тесленка-Приходька.

64. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 23 жовтня 1904 р. Київ

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 352).

Марія — мабуть, сестра М. В. Кривинюка.

65. ДО О. П. КОСАЧ (матері) і П. А. КОСАЧА. 26 жовтня 1904 р. Одеса

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 107).

Комарови — родина Михайла Федоровича Комарова (псевдонім — Уманець; 1844—1913) — українського бібліографа, критика, фольклориста. Леся Українка приятелювала з дочками М. Ф. Комарова Маргаритою і Галиною, була знайома з його сином Богданом.

Складний столик — спеціально виготовлений 1892 р. братом Михайлом Косачем у Колодяжному письмовий стіл для Лесі Українки.

66. ДО О. П. КОСАЧ (сестри), в листопада 1904 р. Тбілісі

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 494.

Подається за автографом (ф. 2, № 353).

...Мою книжку...— Йдеться про збірку поезій «На крилах пісень» (К., 1904).

67. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 22 листопада 1904 р. Тбілісі

Друкується вперше за автографом (ф. 2, 354).

... З журналом Славинського ...— Йдеться про ліберально-народницький журнал «Южные записки», що видавався в Одесі у 1903—1905 pp.

Старокостянтинів — місто