Том 12 - Леся Українка

Внерше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 294—295.

Подається за автографом (ф. 14, № 912).

...Готов заслабнути на тій роботі...— У зв’язку з важкою недугою матері О. Кобилянська вела домашнє господарство.

... Справа з Трушем ...— Полеміка Лесі Українки з

I. Трушем призвела до припинення стосунків між нею і сім’єю Дра-гоманових — Людмилою Михайлівною, її дочкою Аріадною, яка стала дружиною Труша.

Маринарка — піджак.

... Великі страйки і розрухи ...— 1903 р. відбулися масові політичні страйки і демонстрації робітників у великих промислових центрах Закавказзя (Баку, Тбілісі, Батумі) та України (Катеринославі, Одесі, Києві, Харкові).

... Напише заміточку до «Ruthenische R ѳ-v u е» ...—Дя заміточка не відома.

«Ruthenische Revue» («Український огляд») — український художній і громадсько-політичний журнал, що виходив з 1903 р. у Відні німецькою мовою (з 1906 р.— під назвою «Ukrai-nische Rundschau»). Вміщував матеріали про політичне і культурне життя України, твори українських письменників та статті иро лих. В суспільно-політичних питаннях журнал не мав чіткої програми і дотримувався загалом ліберально-буржуазних позицій*

І. Я. Франко критикував його за відсутність чіткого політичного напряму, за дріб’язковість тематики.

Сембратович Роман Сильвестрович (1876—1905) — український ліберально-буржуазний журналіст, засновник і один із редакторів журналу «Ruthenische Revue».

... Але є такі, що заборонили Раді з кимсь бачитись ...— Мається на увазі І. Труш.

... Виїхати на зиму на Кавказ ...— На початку вересня (ст. ст.) 1903 р. Леся Українка через Одесу виїхала до Тифлісе (Тбілісі).

... Хтось їй нічого до збірника не присилає?— Йдеться про збірник «Нова рада».

44. ДО І. Я. ФРАНКА. 22 серпня 1903 р. Зелений Гай

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 71—72.

Подається за автографом (ф. З, № 427).

«Історія одного кожуха», «Сам собі винен» — оповідання І. Франка, що готувалися до друку у видавництві ♦Донская речь».

45. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26, 27 вересня 1903 р. Тбілісі

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 344).

Кримський Агатангел Юхимович (1871—1942) — видатний український радянський вчений — філолог, сходознавець, письменник, академік АН УРСР. Автор праць з семітології, історії ісламу, історії та літератури арабів, персів, турків, писав вірші, прозові твори, перекладав з арабської, персидської, турецької та інших мов.

З виданням нашим ...— Леся Українка і К. В. Квітка планували видати збірник українських народних пісень.

Постарайся за П. серед петербуржців ...— Очевидно, йдеться про матеріальну допомогу М. І. Пав ликові.

46. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 19 листопада 1903 р. Тбілісі

Вперше надруковано у вид.: Твори, в 5-ти т., т. 5, с. 474—475.

Подається за автографом (ф. 2, № 211).

... Не було мені так трудно ...— Леся Українка дуже тяжко переживала смерть свого улюбленого брата Михайла Косача, що сталася 16 жовтня 1903 р. в Харкові.

... Часи втрат, які я давніше пережил а.— Очевидно, мається на увазі смерть М. П. Драгоманова (1895) та С. К. Мержинського (1901).

... З Манею ...— Тобто з близькою подругою, вчителькою Марією Михайлівною Биковською (1871 — ?), в одруженні Бєляєізою. Пізніше емігрувала до Югославії, де й померла в 30-х роках.

и.Мій н а й б л и ж я и й друг,»,— К, В, Квітка.

47. ДО Б. Д. ГРІНЧЕНКА. 8 грудня 1003 р. Тбілісі

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 97—98.

Подається за першодруком.

... Подякувати Вам за дарунок ...— Йдеться про книжку поезій Б. Грінченка «Писання» (т. 1, К., 1903), надіслану Лесі Українці.

Велике горе...— смерть Михайла Косача.

«На селі» — цикл поезій, надрукований у першому томі «Писань» Б. Грінченка (К., 1903) в розділі «Хвилини».

... Привіт Вашій дружині і дочц і.— Дружина Б. Грінченка — Марія Миколаївна Грінченко (1863—1928), українська письменниця, лексикограф (літературний псевдонім М. За-гірня, М. Чайченко та ін.). Дочка — Анастасія Грінченко (1884— 1909), пробувала свої сили в літературі.

48. ДО А. Ю. КРИМСЬКОГО. 15 грудня 1903 р. Тбілісі

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 295—298.

Подається за автографом (ф. 2, № 448).

... Вашу книжку про* семітизм ...— Очевидно, йдеться про одну 8 двох наукових праць А. Ю. Кримського: Семит-скиѳ языки и нар од ы (по плану Теодора Нельдека), очерки и обра-ботки А. Крымского (Труды по востоковедию, изд. Лазаревским ино титутом восточных языков, вып. 5, № 1—3. М., 1903); Лекциипоис-тории семитских языков, вып. 1, 2. М., 1902—1903.

... Товаришка дитячих літ ...— М. М. Биковська.

...Свої нові в і р ш і Йдеться про легенду «Що дасть нам силу?».

Консеквентний (від лат.) — послідовний.

...Чи є в якутській мові слово «воля» ...-У зв’язку з написанням поеми «Одно слово» («Оповідання старого якута») Леся Українка неодноразово зверталась до А. Кримського з цим запитанням, проте відповіді не одержала. Пояснити це можна двома обставинами: 1) листи не потрапили до адресата, оскільки він часто подорожував; 2) А. Кримський забув відповісти. Однак після появи поемп друком Кримський виступив з реплікою «Ложка дьогтю в бочці меду» (журнал «Нова громада», 1906, № 7), де, критикуючи поетесу, зазначив, що в якутській мові є три синоніми слова «воля». У мемуарах «Із спогадів щирого друга» А. Кримський пише: «Леся Українка цілком спокійно сприйняла мою критику і дуже шкодувала, що в її творі була така помилка. Звичайно, якути тоді були під жорстоким утиском царизму. Народ був майже на 100 процентів неписьменним, і поема «Одне слово» до нього дійти не могла. Але Леся Українка, яка вміла дивитися вперед, у майбутнє, зрозуміла, що в художньому творі не може бути ні слова неправди: буде час, буде пагода — і неправда ця вийде назовні». У виданні твору окремою книжкою (К., 1908) поетеса змінила заголовок на «Оповідання тубільця з півночі».

«Нова громада» — український літературно-художній і суспільно-громадський щомісячний журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Києві 1906 р.

Па л і є в — Захарій Петрович Паліашвілі (1871—1933), видатний грузинський радянський композитор, один з основоположників грузинської національної музики, зокрема опери.

«Кавказский вестник» — журнал, що видавався в Тбілісі 1900—1903 pp. Його видавці — В. Карганов, потім Г. Ме-лік-Каракозов. У журналі співробітничали видатні прогресивні письменники Грузії і Вірменії.

Завадський — особа не встановлена.

Д в і р е ц ь — вокзал.

...З чужини на