Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

Я іду, дивлюсь, радію: Скоро снігом все завіє, В лід одягнуться ставочки, Щоб не мерзли в нім линочки. 4.10.1998 р. СПІВАЛА ВИВІЛЬГА Вона прийшла, неначе ранок, Щось тихо мовила й пішла, І після того зник світанок І розтривожилась душа. Цвіли ромашки гордовиті, Співала вивільга в гаю, А стрибунці всю ніч у житі Кожен шукав любов свою. Цвіли ромашки в полі білі, Куди не глянеш – скрізь жита, Її я знав десь більше тижня А ніби відав все життя.. 28.8.1976 р. ЗАБУВСЬ ПРО ШКОЛУ Пішов гуляти я в діброву, Пішов по вірші до Дніпра. Зустрів дівчину чорноброву Й забувсь, що в школу вже пора. 7.2.2002 р. ВЛІТКУ В ЛУЗІ Ой, як гарно літом в лузі Там, де хлюпає ріка, Де збираються всі друзі І танцюють гопака. Чому ж ти мовчиш, кохана, Й не запрошуєш на вальс? Чи забулася про мене, Чи уже пройшов наш час? 29.8.1976 р. ЯКЩО Є БАТЬКО І МАТИ – Нащо мені та робота, Нащо працювати, Як працює в мене батько І працює мати. А до пенсії – О, БОЖЕ! – Ніби до Дунаю! Іще встигну надірватись,– Всім сказала Рая. – А як хлопці перестануть Вже мене кохати, Отоді вже я не проти Йти і працювати. 4.10.1976 р. ЯК ДОВГО ІДЕ ЧАС Як довго іде час, Як швидко летять роки, А ми все думаємо, що Всі вічні, як пророки. 13.3.2003 р. МОДНИЦЯ Я люблю завжди одежу модну, Від якої в хлопців вічно дзвін. Тож, нехай всі дивляться і стогнуть Ті, у кого більш, як до колін. 10.6.2002 р. СКРІЗЬ ЛЕДАЧІ Хто це вам усім наплів, Ніби повно в нас жидів? То спитайте ви любого, Хай покаже хоч одного! Навіть там, де наш Подол, Де був жид, там вже хохол. Зникли Кацмани, Абрами Й замість них Грицьки, Степани, Де був Льова – там вже Лев, Одним словом Льова вмер. Всі на -О, на -ОВ на -УК, Там Абрамов, там Пінчук, Там Руденко, Червоненко, Де був Мойша, там Мойшенко. О, як хлопці розвернулись. Навіть в телепередачі, Де не глянеш – скрізь ледачі. І не мелять, й не кують, А, погляньте, як живуть. 9.2.2011 р. АБИ НЕ ВЕСІЛЛЯ – Чом деруть за світло стільки, Ніби за солому? – Запитав я у приймальні Голову райкому. – Чи то лампи більші стали, Чи нема вугілля? – Бо у наших Президентів Кожен день весілля. 7.2.2002 р. НАЙБІЛЬШИЙ УБИВЦЯ Найбільший убивця – це голод. Не дай тобі їсти днів п’ять, Куди твій подінеться гонор Й не треба буде умовлять. 22.3.2002 р. ЩОБ ЗАКОХАТИСЬ Якщо ти хочеш розім’ятись, То постарайся закохатись, Хочеш дать волю почуттям, То не жалій і їй... сто грам. Бо там, де жінка випиває Щастя на всіх там вистачає. 10.6.2002 р. НЕ ЗАЗДРЮ ПОЕТАМ Не заздрю поетам, яких не хвилюють Ні болі людські, ні людські почуття, Які тільки й знають хвалити тиранів За те, що дадуть посмоктать їм «кінця»... 2.1.2003 р.