Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

От нащо їм треба трасти? Бо не можуть, щоб не вкрасти. От нащо їм МММ, То ж куди ми знову йдем? РОЗВЕСЕЛА БІЛИЗНА Розгулялась над полями Розвесела білизна, Де зухвало реготіла Розмаїта Сінельга. Закружляла, завихрила Кружевами над селом, І за ніч в садку дерева Притрусила всі сніжком. 17.1.1992 р. БРАТУ В. О. В твоїй душі давно зажури, Немов тумани, розляглись, І не хвилюють вже амури, Що не давали спать колись. Бо все найкраще – вже в минулім, А залишилися гріхи... Отож, як хочеш в Царство Боже, Поки живий, їх відмоли. Тебе, браток, ні в чім я не виную, Прийми від мене вдячність, співчуття, Що кожен раз мене ти зустрічаєш На мотоциклі край села. 1.5.1990 р. РОГАТИЙ ЯНГОЛОК Ну ж і стегна! Серце стогне... Де мої сімнадцять літ? Бо дівча настільки модне – Не зупинить навіть СНІД. А із вуст її чарівних Пре такий вулігаризм, Що вліпив би їй по писку, Як Клички, щоб виграть приз. Я жінок не схильний шльопать, Не люблю жіночих сліз, Ну а цій би попку шльопав… Цілу ніч в тіні беріз. 23.6.2000 р. СЛУШНІ ПОРАДИ Якщо хочеш мати «тачку», То забудь про фей і качку! Хочеш мати «Москвича», То забудь і про курча! А як хочеш мати «Волгу», Затягни живіт надовго! А як того, що з вушами, Краще вже ходи ногами! 16.4.1986 р. ЯКЩО НЕМА ЧИМ «ГРАТИСЬ»... Тепер я справді знаю, брате, Куди дівається душа Й куди зникає після того, Як вже еротики нема. Душа, як ми, також дворука І в цьому істина така: Одна рука на мозок тисне, А друга жме на член злегка. Заради тільки цих утіх Бог посилає в світ нас всіх. А як нема у вас чим гратись, Тоді й пора у путь збиратись... 3.4.2003 р. ПРО БІДУ ТА РАДІСТЬ Двадцять хвилин спокійним ходом Я від автобуса іду Й в душі своїй, неначе в сумці, Несу я радість і біду. Біда вона – неначе камінь: Важка-важка, немов болід, А радість, ніби Сонця промінь, Як птаха білого політ. Проте, як горе, так і радість – Вони частенько поруч йдуть, І їх не викинете в кошик Або на смітник де-небудь, Бо, якщо викинете горе, За ним і радощі підуть. 10.10.1998 р. КОЛИ КОХАНА ПОРУЧ З душі всі зникли заметілі, Як став співати соловей, Гасають бісики у тілі, Як я ввірвався в царство фей. Відразу й Сонце посміхнулось, Що рвалось з хмарами у бій, Як ти до мене доторкнулась Вогнем своїх дівочих вій. 23.2.1978 р. ЩОБ МАТИ УСПІХ... Ти тільки тугу з себе скинь, Невпевненість, журбу І очі трішечки підсинь, Й забудеш про табу. І за свій імідж не хвилюйсь, Ось хочу що тобі сказать: Чим вище ти підтягнеш міні, Тим будеш більший успіх мать. 17.1.1998 р. КОЛИ ПРИХОДИТЬ ОСІНЬ Там, де поле, де заводи – Там весела осінь бродить, Парки, скверики фарбує, З перехожими жартує. Підфарбовує дубочки Й ті стоять, як парубочки. У розквітчані сорочки Одягла за ніч садочки, Й ті пишаються собою, Ніби явір над водою.