Українська література » Наука, Освіта » Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

Читаємо онлайн Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк
корови, як Ehegründung. Нам здасться сам принцип Ляй-стоного пояснення виключно юридичним і надто штучним.">45. Крафт каже, що австралійська молода, перед тим як належати своєму чоловікові, проходить через руки всіх мущин племени245 На Мурінгському березі (Murring) в разі умикання нкрадена жінка на деякий час стає спільною власністю тих, хто брали участь в умиканні. Курнайці (Китаї) часом легалізували своє право єдиного власника, згоджуючись на jus primae noctis для всіх своїх товаришів. У Ку-нандабѵ jus primae noctis належить усім мущинам племени, без розділу на родн 2,в Навіть у сучасній Франції... «нещасна молода мала... також свою частку цього дурного насильства: коли, завдяки потачкам замужніх жінок, молодій щастило одурити хлопців, що чатували на неї, та зникнути, вони її шукали, як правдиві божевільні, начебто вони хотіли на ній помститнся за перевагу, яку вона віддала своєму молодому; вони ламали двері, розбивали вікна, і коли знаходили її, то уволікали її напівголу навіть з самого шлюбного ліжка та водили з собою в полі цілу ніч» 287,

У зазначених вище піснях ми знаходимо далекий відгомін права, що його мали всі мушннн роду на вкрадену жінку. Але, крім того, дальші пісні мають такий загальний еротичний характер, який дозволяє скласти гіпотезу, що стверджується ще й пануючим значенням цієї частини весільного свята, а саме, що колись, за давніх історичних часів, був момент повного загального сексуального змішання, яке не спинялося ні перед якою «пошаною» до певних членів роду мв. Пісня Ns 1293, у збірнику Чубинського, прямо пропонує молодим жінкам бавитися — «тепер пора ваша». В пісні № 1311 до свахи звертається староста з певною пропозицією, без жадних еківоків. В пісні № 1334 оповідається про те, як виявляє своє горе батько молодої з приводу втрати дочки, працюючи цілу ніч з своєю жінкою, матір’ю молодої.

щоб винагородити себе, привівши на світ нову дитину. Численні пісні цього роду (один збірник Чубинського, дуже неповний, все-таки містить в собі понад сотню їх) говорять про сексуальне єднання осіб ріжних професій, ріжних клаеів та ріжних національностей. Ми тут знаходимо як мельника, так і коваля, маляра та музику, ткача, купця, салдата, офіцера; москвннів, козаків, мазурів, поляків, міщан та шляхту, попів та понадів. Члени духовенства часто фігурують, і пісня явно дає їм певну перевагу. Катеринославські пісні висловлюють комічну цікавість: «яким способом з'являються діти у попів та шляхти? Вони ж бо, як кажуть, не смакують насолод кохання так, як наші смертні люде»... І т. ни.

З усього видко, що існує Історичний зв’язок між звичаєм молотити жито та цією частиною українського весілля з її найвиразніше зазначеним ха рактером; тому-то в ході весільних церемоній його реєструють саме тут, хоч у деяких околицях звичай цей і входить у першу частину. Приносять кілька снопів жита, переважно тих, що їх уже вживано для шлюбної постелі, кидають на землю і починають молотити. Молотячи, роблять рухи, начебто відганяють горобців, що злетілися дзюбати зерна209. Акт молотьби нав'язується до уявлення току, де мусять молотити збіжжя і який, як це коментує Потебня100, являв собою колись місце для тих гер (игрища утол-ченны), що під час них стародавні слав'яне, як то переказує нам літопис, робили «безсоромні вчинки, продиктовані самим сатаною».

Цими останніми церемоніями, що йдуть у супроводі оргії, яка триває цілий тиждень і в ході якої урочистість весільного свята досягає свого куль мінаційного пункту, закінчується святкування шлюбу. Розваги з приводу нього святкування тривають далі ще один або кілька день у формі циганщини Переодягаються за циган, жидів, москвннів, жінки за чоловіків і навпаки тощо. Иноді наподоблюють церковного старосту, носячи з собою калитки та шкатулі для збору грошей. Бігають по цілому селі, випрохуючи та захоплюючи все, що трапиться, гроші чн споживу. В цій грабіжці москвини та цигане грають звичайно ролю злодіїв, а жиди тільки переховують крадене. Потім споживу з’їдають, а гроші Йдуть на горілку 301.

По деяких місцевостях Існують ще гак звані перезивки, цебто перехід гостей з одного бенкету на бенкет,— до старости, дружка та инших, по черзі. На цих бенкетах знову співають і багато п'ють, але це — згвичаї, що не мають в собі нічого ритуального, хіба що урочисті запросини до старости і матері молодої та ритуальний продаж їх у шинку, після чого вони платять викупне Зостається зазначити ще один, досить рідкий звичай (на Полтавщині), який полягає в тому, що на батьків молодої надягають вінки, якщо це була остання з їх дочок. На покуті, де перед тим сиділа молода, ставлять жлуктот. Цей звичай, здається, має зв'язок з символізацією бочки як жіночого принципу (Потебня, op. cit., І, 7—8). Через тиждень після церемонії молоді одвідують усіх членів, приносячи до кожної хати по сім пирогів, що звуться великими пирогами і які, явна річ, мають також ритуальне значення. Мабуть, можна пояснити цей звичай, зіставляючи його зі звичаєм ПОвратки чи презывки у болгарів, у яких молоді мусять одвідати батьків молодої та переспати у них ніч .Тільки після цих одвідин, які відбуваються зараз же після благословення в церкві, вони дістають право спати разом а молода (а часто також І молодий), що м усіла досі мовчати, дістає право говорити ,os. Більш менш подібні звичаї знаходимо у стародавніх греків '06, у населення Камчатки 307, в СІямї, де молоді зостаються кілька місяців у батьків молодої, перше ніж оселяться у власній хаті Мабуть, це не що инше, як пережиток стародавнього звичаю патріярхальної родини, коли чоловік мусів зоставатись у хаті своєї жінки Ціла перезва (ключ до неї — слово презывки у болгарів), мабуть, не що инше, як тільки модифікація цього звичаю ритуальних одвідин батьків молодої...

12

Висновки. Послідовний порядок церемоній. Три акти весільної драми. Пережитки стародавніх форм шлюбу в пізніших церемоніях. Етапи шлюбної еволюції в українських церемоніях. Весільні сезони, дівочі ярмарки. Гетеризм. Матріярхат. Роля старости та дружка. Сліди історичної епохи. Кінець.

Після того як мн дали опис весільних звичаїв на Україні, настільки детальний. наскільки дозволили нам це зробити спеціяльно зібрані до цієї теми матерінли, можна, здається нам, додати ще кілька спостережень, які мн подаємо, звичайно, з застереженням, але які, можливо, будуть корисні для тих, хто після нас візьме на себе вивчення цієї нової ділянки загальної етнографії.

Вивчаючи зовнішній бік усіх цих звичаїв, ми помічаємо, що майже в кожному з них церемонію розпочинає та провадить дружко, що, здається, грає ролю сопутника молодого. Перед початком кожної церемонії дружко просить благословення у старости, який має релігійну супрематію над усім, що має

Відгуки про книгу Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: