Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

В Далмації та Сла-вонії молода подає кожному гостеві води помити рукн (ключ до зрозуміння звичаю подавати свекрові воду для вмивання обличчя), і гості кидають Їй у мнеку з водою дрібні гроші. Гроші, що молода збирає таким способом, звуться potevacina. В СлавонІЇ, крім того, коли молода вертається, набравши з криниці води та вкинувши туди крейцер, вона йде через ціле село, і кожний, хто з нею зус-фінеться, має право на поцілунок і разом із сим мусить їй щось подарувати .

У Франції (в Berry) молода, в супроводі дружки, сама робить цей збір

# A. Wereszczyftska. Весілля в Острополі (Рукопис).

° Ои. Гриша, Весілля в Галицькому повіті (Рукопис).

Ом. Гриша. Весілля в Галицькому повіті (Рукопис).

** КалмиовскіА. op. dt, Харьковскій Сборник. МІ. 172; ЧубинскіА. op. cit.. IV. 678; О. Roszkiewicz. op. cit., 51. та ив.

Krau». Sitte und Brauch der Südslaven. 433. 406

з мискою в руках; кожний поспішає покласти їй свою жертву, а вона, без сумніву, показуючи тим, що вона дозволяє себе поцілувати, роздає всім без розділу маленькі бинди, що їх звуть прихильністю (faveurs). В Німеччині гості кладуть свої подарунки на шлюбне ліжко М7.

Ми знову мусимо звернутися до пісень, щоб знайти в них пояснення цьому звичаю, хоч вони й не стосуються безпосередньо до даної церемонії. В одній з цих пісень говориться:

Викотили, викотили Смоловую бочку;

Виманили, виманили У Пацюрихи дочку;

Положили, положили На новій кроваті;

Що хотіли, те й робили Чужому дитяти .

Инша пісня, що також не залишає жадного сумніву щодо свого дуже стародавнього походження, каже:

Панове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах.

То піймали зайця:

І батькові, і матері,

І молодому, і молодій,

І вам, добрнї люде.

Усім по зайцю буде.

Панове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах.

То піймали вовка;

І батькові, І матері,

1 молодому, і молодій,

І вам, добриї люде,

Усім по вовку буде.

Панове сватове.

Та поїдем на влови.

Та як були ми иа вловах,

То піймали лисицю:

1 батькові, і матері,

1. молодому, і молодій,

1 вам, добрнї люде,

Усім по лисиці буде.

Пакове сватове,

Та поїдем на влови.

Та як були ми на вловах,

То піймали п.....ку.

1 батькові, і матері,

, І молодому, і молодій,

І вам, добриї люде Усім по П....І буде .

В Галичині пісня надає право на молоду тільки самому дружкові: «В понеділок зняв барвінок з дівчини,— не тікай од мене, лягай зі мною; у вівторок трохи підійняв їй спідницю, у середу пішов далі... і т- ин , в суботу закінчив свою працю, а в неділю дав дружкові його частку» 29<|.

У назамонів, як свідчить Геродот, молода мусіла віддаватись усім цілу першу ніч свого шлюбного життя, а ПІСЛЯ того кожний зі свого боку мусів давати їй який-небудь подарунок На Балеарських островах під час весілля родичі та приятелі приходили один по одному, од першого до останнього, за порядком віку, діставати насолоду в обіймах молодої. Молодий у цій черзі завше був останній т. Цей звичай практикували колись також в Ірландії2944. Серед населення Куби, коли женився якийсь князь, всі муїцини, присутні на весіллі, лягали з його жінкою