Вибач та зрозумій - Катя Кірініна

– Поки не знає, ми на стадії спільних походів у парки, у кафе та за покупками, – дивлюся у вікно, цікаво, дощ буде цілий день?

Якась весна дивна цього року, а сьогодні взагалі безглуздий день, працювати не дуже хочеться, я б провів цей час із сім'єю, але Олеся мені заборонила сьогодні приїжджати.

Я в курсі, що повинен повернутися Сашко, і мабуть у них буде романтична вечеря, під час якої вони з легкістю зможуть перемивати мені кістки, а потім розповісти один одному, як нудьгували весь цей час, що його не було в місті.

Як подумаю, що він до неї може торкатися, а я ні, аж пересмикує. Досі не розумію, що рухає їм, але якраз сьогодні надався шанс дізнатися особисто.

– З Вербицьким давно бачився? – тим часом запитую друга.

Паша не відразу зрозумів, чому я так різко змінив тему, але, почухавши потилицю, почав згадувати.

– Начебто пару місяців тому, він приїжджав у місто, ми переказали гроші, і він поїхав, а чому ти питаєш? Думаєш, він знову качатиме права?

– Паш, які права? Йому й так пощастило, що все закінчилося саме так, а не інакше. Я міг забрати завод і всі приміщення, але цього не зробив. Все було згідно із законом, усе чесно. Він уже давно крутиться в інших колах, навіщо йому потрібні ці склади?

– Андрію, зайвими гроші не будуть, і як твій друг я тебе підтримав, але, якщо чесно, зараз не дев'яності, ти вчинив не надто порядно до нього. Це я так, щоб ти знав мою думку, – Паша знизує плечима і відводить очі, боїться таке говорити, але слова все одно вирвалися.

– Дякую, я вже зрозумів, тільки обговорювати не будемо. Напевно, Сашенька сильно засмутився, що я так з ним вчинив, і прив'язався до Олесі, а мені це, ой як не подобається.

– Стоп, до Олесі? З чого раптом?

– Ось і я хочу зрозуміти. Гаразд, він сьогодні прилітає, хочу з ним перетнутися і все обговорити. Сьогодні мене вже не буде в офісі, можеш розслабитися і поки побути генеральним директором, – Паша сяє у відповідь, але очі не збрехали, він у будь—якому випадку хотів, щоб нічого не змінювалося, і щоб я сміливо жив до самої смерті в Таїланді. Але, він мій друг, і я вірю в його відданість, тому навіть не надаю значення дрібним деталям щодо його ставлення до ситуації.

На цьому виходжу з будівлі та вирішую поїхати до ресторану, де маю зустрітися з Олександром особисто.

Він, звичайно, здивувався, ми давно не бачилися і тим більше на дружні бесіди я давно його не кликав, але все ж таки погодився. Залишилося тільки зрозуміти, навіщо йому потрібна моя дружина, а там справа за малим.

Я маю повернути Олесю і показати їй, що став іншою людиною. Зрештою ми були щасливі, вона мене любила і досі любить, я це відчуваю. Потрібно показати їй, що все може бути інакше, що я більше не зроблю такої помилки, і що мені ніхто, крім неї, не потрібен.

Не те щоб я цього не розумів раніше, просто тоді все було так складно, що навіть згадувати не хочеться. Хоч і розумію, що повернути минуле буде дуже важко, навіть коштуватиме титанічних зусиль, але спробувати все ж таки варто. Вона варта, щоб боротися.

Я не найкраща людина, але її люблю і тепер з появою Даші в моєму житті, остаточно зрозумів, що мені потрібно. Мені потрібна моя сім'я і я маю зробити все, щоб повернути довіру Олесі.