Вибач та зрозумій - Катя Кірініна
– Андрію, ти напевно не так зрозумів, – Лисичка тягнеться до мене, щоб обійняти, але я не піддаюся, дуже напружений, і до того ж на відстані цілком можу говорити те, що накипіло.
– Ні, це ти не розумієш, знаєш, я вже не в тому віці, щоб знову пройти щось подібне. Ти звичайно, йогою там займаєшся, всі справи, тобі все нібито під силу, тільки щось твої асани не вплинули на швидку, але не суть, я в цьому не беру участі. Досить. Змирись. Дізнаймося, що з тобою цього разу, підлікуємо, якщо потрібно і поїдемо додому. Не хочу здаватися егоїстом, але дідько, я переживаю за тебе, як ти цього не розумієш?
Лисичка закушує нижню губу і дивиться на мене, як на ідіота. Нічого. Я переживу цей дитячий садок, завжди ж виходило і цього разу вийде.
– Ти все сказав? – зачекавши пару хвилин, питає вона.
Втомлено видихаю, не знаю, що вона ще там придумала зі своїм лікарем, але сил більше не залишилося, тому я лише сідаю в крісло і розумію, що краще дати їй сказати, потім гірше буде.
– Щоб ти не вигадала, я проти, – категорично заявляю. – Але сказати ти можеш, якщо є що?
– Є, – киває Олеся. – Ти скоро станеш татом, не знаю, чи це буде хлопчик, але хто б не був, він все одно наш. Правда тато його псих, але думаю, він все одно любитиме тебе, як і ми з Дашею.
На палату опускається тиша. Я навіть відразу не розумію, що вона щойно сказала і кілька разів швидко моргаю.
–Не зрозумів, – дивлюся як дружина встає з ліжка і підходить ближче до мене.
– Що ти не зрозумів, Заремський? – хитро посміхається вона. – Думаєш, тільки ти сюрпризи вмієш робити, ніхто більше не здатний? Так от, у мене термін дванадцять тижнів, я хотіла тобі сказати про це завтра, але якщо ти тут влаштував шоу, то приймай зараз.
– Коли ти встигла? – відкашлююсь я.
– Ти частіше у відрядження літай, я тобі тут футбольну команду народжу, від садівника, водія, та й просто від листоноші, – Олеся починає хихикати, а в мене знову все всередині стискається.
– Як таке можливо? Ми тиждень всього не бачилися. Ти весь цей час знала та мовчала?
Дружина підтискає губи.
– Пробач, Андрію, – винувато дивиться з-під чола. – Я нещодавно сама дізналася, але боялася. Потрібно було переступити кордон, все ж таки залишилися страхи. Але Наталя Сергіївна запевнила мене, що з дитиною все гаразд, їй нічого не загрожує.
– Навіщо тоді швидка приїжджала? – треба ще поговорити з цією лікаркою, чи все вона правильно фіксує?
– Голова закружляла, я б навіть не відреагувала, але ти ж знаєш Віолетту, вона ще та панікерка, – так, наша хатня робітниця взагалі з примхами й трохи що, відразу поліція і швидка. Але всі її гарні якості, геть перекривають невеличку паніку.
Не можу до ладу нічого сказати, нерви пішли, але тепер все тіло немов трактор переїхав, у мене навіть після такого тренування не буває.
– Я думав ти хвора на щось, вже стільки собі накрутив, а ти вагітна?
– Ви з Віолеттою не родичі випадково? – вигинає брови Олеся, а я швидко підхоплюю її на руки й притискаю до себе. – Хотіла сказати вам усім завтра, але якщо все так, то ось він, мій сюрприз.
Я дивлюсь у її яскраві очі й не можу повірити цьому щастю. Моя Олеся вагітна. Ми скоро знову станемо батьками.
– Пам'ятаєш, ти якось казав мені, що дуже засмучувався, що не бачив мене вагітною з Дашею, що не бачив її крихітну й не прожив усе це зі мною? – не пам'ятаю, якщо чесно, такого, але знаючи Лисичку та її феноменальну пам'ять на мої слова, згідно киваю. – Так ось, Андрію, це фільм другий. Спеціально для тебе. Дивись і радій.
Переможно посміхаюся, а я зовсім не можу повірити цьому маленькому щастю.
– Я люблю тебе, Лисо, – говорю їй у губи й цілую. Ніжно, дбайливо і з усією своєю подякою.
Дорогі читачі!
Ось і закінчилася історія Олесі та Андрія. Дякую, що були з нами: переживали, підтримували. Нам дуже приємно❤️
Зовсім скоро, у мене вийде нова історія. В ній теж будуть стосунки між колишніми закоханими. Щоправда, цього разу, жодних зрад, люди розлучилися на якийсь час з іншої причини, але сходитися знову, абсолютно не збиралися. Що ж, сподіваюся, їм сподобається моя задумка))! Буде цікаво та гаряче.
Підписуйтесь на автора, щоб нічого не пропустити та бути в курсі подій.
Мирного нам всім неба💙💛
Кінець
З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 877922 Сучасна проза 371721 Стань моїм першим Адалін Черно 595162 Романтична еротика 393787 Не кохай мене Ольга Джокер 436671 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно