Олександр. Її монстр - Влада Калина

Цікаво, хто ж він все таки цей монстр? Інтер'єр в особняку говорить про те, що не поганий. А може він був і не в курсі, що в нього тут стоїть? Так чи інакше, але нормальна, розсудлива людина, ніколи б не грала у карти на інших людей, чи як вони там з її братом її ділили. Можливо він її купив? Все одно, це не по-людськи.

 - Шукаєш шляхи для втечі? - Почула за спиною голос Олега 

 - Не зрозуміла?

 - Я запитую, чи ти не збираєшся бігти? Ходиш, роздивляєшся, - чоловік підійшов ближче. Ще ближче.

Він був одягнений у рожеву сорочку з чорним коміром. Яка йому дуже йшла. Так, йому йде все, що він не вдягне. Цей чоловік був страшенно сексуальний у всьому одязі і звичайно ж мабуть без нього.

 - Мені просто цікаво. Про втечу я ще не думала, - дівчина посміхнулася. Як їй було важко перебувати так близько до нього. Її ноги підкошувалися лише від одного його запаху, що там говорити про дотики.

Олег тримав Анжеліку за талію, і нахилився легенько поцілував її вухо. Таке тремтіння пробігло по тілу дівчини. Вона намагалася не показувати своїх почуттів. Бо боялася, що він, знову скаже їй: "йди спати", як після того поцілунку в мисливському будиночку.

- Якщо тобі так цікаво, то підемо я тобі щось покажу, - прошепотів на вухо, яке щойно цілував. 

Він знову шепотів їй на вухо.

Цей чоловік точно знав, що робить.

Ліс - це місце не тільки для пікніків, відпочинку, збирання грибів та ягід. Це також чийсь будинок, птахів, звірів, комах. І вони не дуже раді нам, людям, які приходять до них додому без запрошення. Будинок біля лісу, привабливий. Якщо погоджуєшся жити в такому місці, то маєш бути терплячим до його мешканців. До тих, хто ненароком може заповзти до тебе на поріг, або ж залізти у вікно. Ті люди, у яких є гроші, і які люблять природу, то вони роблять добру справу, коли заводять розплідники. Підбирають поранених звірів та виходжують їх.

- Оце так. Це ж ведмідь! - сміялася Анжеліка, дивлячись із захопленням на тварину. - Я їх бачила тільки по телевізору.

  - Так? Значить твоя пригода, приносить тільки користь, - він глянув їй у вічі. Скільки радощів у них було. Дівчина зараз була схожа на дитину у зоопарку.

- Ти казав, що це всі тварини Бєлова. А навіщо він це робить? Він їх потім продає? - Анжеліка повільно підходила до клітки з вовками. Вона вдивлялася в цих красенів і намагалася зрозуміти, чому переплутала собаку з ними.

- Ні. Він нікого з них не продає. Він любить тварин і допомагає їм, - чоловік випередив їх і швидко відчинив дверцята, зайшов до вовків. - Ось, наприклад, - показав на вовка.

 Два великі вовки побачили Олега і підбігли до нього. Почали стрибати на нього. Видно було, що вони його знають і що дуже люблять.

 - Вовки тебе не бояться?

 - Ні ... вже звикли, - чоловік засміявся, а в дівчини защеміло серце. - Вони давно тут. Дуже давно. Ще змалку.

 Бєлов любить тварин?

 Але не любить людей.

Людина, яка любить тварин, хіба може бути поганою?

  - Про що задумалася? - він вже вийшов із клітки, і стояв на проти Анжеліки.

  Вона ніяк не могла зрозуміти, що за чоловік той Бєлов? Як до нього ставиться після побаченого?

 Дівчина стояла і дивилася на свого Олега. Вона так хотіла залишитися з ним тут. Так хотіла, щоб почуття були взаємними. Але між ними стояв Бєлов. Який прилетить за два дні, і все зіпсує. Вб'є надію на щасливе майбутнє.

Анжеліка вже зрозуміла, що тікати від нього безглуздо. Наздожене, знайде, ще гірше буде. Але, може, можна буде з ним якось домовиться? І що Анжеліка зможе йому запропонувати, ящо вона не має нічого? Адже цей монстр хоче її.

Дочекатися повернення Бєлова, і подивитися йому у вічі. Запитати: як він може купувати людей? Їх життя.

Купувати, вигравати... а потім тримати, як звірів у клітках? Ґвалтувати, знущатися, вбивати. У такому разі, можна сказати тільки одне - тваринам у цьому розпліднику пощастило набагато більше, ніж Анжеліці.

 - Вони не виживуть у лісі.

 - Що? - перепитала дівчина. Вона зі своїми думками забула, де знаходиться.

 - Ці два вовки, не виживуть у лісі. Вони вже звикли тут, і вважають, що вдома. - Олег стояв так близько, що Анжеліці довелося зробити крок назад. Адже коли він поряд, то дівчина губилася і не могла адекватно думати.

 Яка смішна ця штука - життя, вовки вважають, що вони тут, як вдома. Ці тварини не виживуть без Бєлова, вірніше без його грошей та догляду. А Анжеліка навпаки - не виживе з ним, і їй непотрібні його гроші та догляд.

 - Ходімо подивишся... там ще є лисиця з переламаною ногою - в капкан потрапила, два зайці, і сліпий лось...

Від автора:

Дякую всім, хто читає, коментує і ставить зірочки.