Олександр. Її монстр - Влада Калина

 - Відпусти! - Анжеліка смикнула свою руку, і відійшла від неї. Нічого вона не збирається пояснювати. Нехай ця божевільна чекає на приїзд свого коханого Бєлова, і питає його. Нехай спитає, навіщо він її купив у брата?

 - Ти спокусила мого Бєлова? Так? - Жінка підходила ближче, а Анжеліка відходила назад.

 - Здався мені твій Бєлов. Відчепися від мене. 

 - Ах ти сучка! - крикнула незнайомка і вдарила Анжеліку по обличчю. - Ти стерво! Та я тебе за свого Олександра в порох зітру! Ти знаєш скільки часу я його вкручувала? Скільки зваблювала? Ти думаєш, що отак просто візьму і віддам тобі цей мішок з грошима? - Знову вдарила дівчину.

Анжеліка впала і від удару, вдарилася головою об сходи. Вона не рухалася. Але дихала. Брюнетка злякано ойкнула, і сіла поряд.

 - Господи. Ти жива? - Трясла за плечі.

Незнайомка сиділа біля неї на колінах і била долонею по обличчю, нервувала. Ще не вистачало вбити якусь чергову дівку Бєлова. Він звичайно ж вартий того, щоб за нього вбивати, але ні, свобода дорожча. Дуже не хотілося до в'язниці. - Дівчино, підводся. 

- Що ви накоїли?! - плеснула в долоні Іванівна.

- Замовкни стара, краще води принеси щоб її до тями привести.

 - Що тут відбувається? - почувся чоловічий голос за спиною. Брюнетка здригнулася і обернулася.

- Віолетта… Що з нею? - чоловік підбіг і розгублено почав намацувати пульс в Анжеліки на руці. - Що ти з нею ідіотка зробила?         

Від автора:           

Хто ще не вкурсі, я виклала ще одну історію - "Сабіт. Її перевертень." 18+

Дякую всім!