Українська література » Класика » Сковорода (симфонія) - Тичина Павло

Сковорода (симфонія) - Тичина Павло

Читаємо онлайн Сковорода (симфонія) - Тичина Павло
Може, з переляку так зда-
ється, але то вже не флейта, а цілий орган: колони,
стіни, дерева < грають > несуть той громоспів, що
впоперек його часами прорізує
кін-
ноти марш, марш кінноти, кінноти марш, що наближа-
ється *.
І од царів і од вельмож
зоставсь якийсь огидний дрож
зостались невигойні плями
і тільки попіл над полями
О вічний бунту грізний мій
який твій дивний круговій
Вриваєшся ти в сонний < покій > спокій
як заперечення епохи
Зчеркнувши з пам'яті всю муть
ти підіймаєш каламуть
несеш ту муть і східно й спадно
аж поки брязнеш її владно
Ти вже не бунт Ми не раби
Ти план страшної боротьби

Ти ділиш світ
На два
Руками
і ми як прапор над віками
Од нерозкутого труда
така земля ще "в них*
РУДа
< Ростем хоча кругом окопи >
Ростем
Хоча кругом окопи
під лютим поглядом Європи
Рости ж рости як пишний сад
на дві журби на п'ять досад
Нехай старе смішком ще трусить
Однак Що мав жити
Мусить
Рости ж рости
Відгуки про книгу Сковорода (симфонія) - Тичина Павло (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: