Українська література » Класика » Лісова пісня - Леся Українка

Лісова пісня - Леся Українка

Читаємо онлайн Лісова пісня - Леся Українка
мрії в бутафорію...» (т. 12, с. 399).

Леся Українка брала участь у підготовці спектаклю: зберігся текст афіші та список діячів («ролі») з такою приміткою Лесі Українки: «Сей спис варто умістити на афіші саме в такому порядку, щоб глядачам легше було розібратись в появах многих фантастичних фігур, а для того слід доховати ту послідовність, в якій вони з’являються в самій п’єсі. Л. У.» (ф. 2, № 790).

Але постановка драми в театрі Садовського не була здійснена.

Поетеса була незадоволена публікацією «Лісової пісні» в ЛНВ. Вона підготувала текст до нового видання, виправила помилки, додала волинські народні мелодії, записані нею самою, що призначалися для виконання на сопілці Лукашем у I, II і III діях. У нашому виданні вказівки на ці мелодії у ремарках подаються у квадратних дужках. Леся Українка вказала також, мелодію якої народної пісні грає Лукаш:

 

I

 

Спочатку: «І це село», «Ой вийду я...», «А вже весна», «Перейди, місяцю».

 

Мавка

Весна ще так ніколи не співала,

Як отепер. Чи то мені так снилось.

(Лукаш знов грає: «Ідіте, хлопці, погуляйте».)

Ні... Стій... ба! Чуєш? То весна співає?

(Тут повторити ту саму мелодійку: «Ідіте, хлопці».)

Мавка

Твоя сопілка має кращу мову.

Заграй мені, а я поколишуся.

(Лукаш грає: «Постійте, хлопці, тутеньки...», «Ой поїду я та й до Любара» і «Як солодко грає».)

 

Мавка

Що?

 

Лукаш

Нічого

(Пограває у сопілку щось дуже жалібненьке: «Гей, гей, я молодець...»)

 

Лукаш

Вже й заснули…

(Устає, відходить далі від огнища й походжає по галяві, тихо-тихенько, ледве чутно пограваючи у сопілку: «Світи, місяцю» і можна ще деяких мелодій з пісень про кохання.)

 

II

 

На початку: «Ой що тая сопілонька» і «Ой летіла зозуленька» (Тут можна і скілька коломийок з «Гуц [ульщини]».)

 

III

 

Хлопчик

Чому ви-те не граєте?

 

Лукаш

Заграти?..

(Починає грати: «Сам же я», далі «Як солодко...»)

 

Наприкінці:

 

Мавка

Грай же, коханий, благаю!

(Лукаш. «Доле ж моя», «Чому, сину», «Ой світи місяченьку» і знов «Світи місяцю», що в I акті, тільки голосніше, жалібніше) (ф. 2, № 789).

 

Драма вийшла друком у січні 1914 р., вже після смерті Лесі Українки.

Подається за вид.: Українка Леся. Лісова пісня. К., 1914.

 

 

 

 

 

_______________

 

 

 

Леся Українка

 

ЛІСОВА ПІСНЯ

 

 

018

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Українка Леся. Твори в 2 т. Том 2. Київ, «Наукова думка», 1987.

Серія «Бібліотека української літератури»

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2019

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2019

1 - Потерчата - в українській народній міфології - втоплені матерями позашлюбні діти, що стали болотними вогниками.


2 - Водяник - за народними повір’ями - злий дух, що живе в озерах, річках і приносить людям нещастя.


3 - Перелесник - в українській народній міфології - біс-спокусник, що ночами являється жінкам у вигляді вогняного змія або красеня парубка.


4 - Лісовик - в українській народній міфології істота, що живе в лісі, господар лісу.


5 - Мавка - в українській народній міфології - лісова русалка.


6 - Вовкулак - за народними повір’ями - людина, що обертається у вовка.


7 - Упир - за народними повір’ями - перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей.


8 - Далі при посиланні на фонд Лесі Українки зазначатиметься лише номер фонду та одиниці збереження.


9 - Перегони, прошу пана (польськ.).- Ред.

Відгуки про книгу Лісова пісня - Леся Українка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: