Українська міфологія - Володимир Галайчук
— «Тих нехрещених дітей називають стратуни, а ті, шо їм воду свячену зіллють, хоть і вони нехрещені, а воду їм зілляли, то то вже майочка, то вже не стратун. Вони збирались, і танцювали, і дівчатка казали: «Моя мама не прощена, шо я вмерла нехрещена». А хлопчики казали: «Мій тато не прощений, шо я вмер нехрещений».[1565]
— «Ну, кажуть, шо шось такє є, майки, але я не знаю, чи то правда. От якби вам такє трапилось, то це ж діти нехрещені, і от воно летить і просить: «Хреста, хреста». І воно каже: «Моя мама не прощена, шо я вмерла нехрещена». І шось, якщо маєш на собі похоже на крижму, хустку, саме краще то кинути, і воно вже буде напівхрещене. Воно тако як йде, то так як вітер дує».[1566]
Місця танців майок можна пізнати за витоптаною травою: «Майки — померлі нехрещені дівчата і хлопці. Вони танцюють на полі, і в лісі, на полонині,— де витоптана трава. Коли в камені є дірка, то тут танцювали майки. З тої дірки п’ють воду дятли».[1567]
Подекуди відзначали зв’язок майок із водною стихією:
— «Майка, то я тобі можу це казати від мого тата, — то на Івана не можна ся купати, бо може майка затєгнути в воду, і на Зелені свєта».[1568]
— «То кажут, шо є такі майкó, шо в воді купалисі».[1569]
— «Майки, то колись говорили, шо вони в озерах».[1570]
На зріст майки дуже малі, що природно з погляду на їхнє походження з «безпірних» дітей. Дві майки могли нібито поміститися в один чобіт: «Були майки, які були дуже малі, вони танцювали на полі, це малі діти. Дві майки могли влізтися в чобіт».[1571]
Іноді майки, як і мавки, постають в описах гарними зеленоволосими (або ж просто довгокосими) лісовими дівчатами:
— «Майки — то такі дівочки, вони по лісах живуть, вони такі гарні, мають зелені коси, хороводи водять».[1572]
— «Майки — як звичайні дівчатка, мали сукєночки, довге волосся, бо їх ж не стригли. На Івана Купала вони показуються, виходять на Івана. Звідти вони виходять, де вони прикопані, і потім туди і вертаються».[1573]
Майки подібно до мавок можуть мати таку ознаку, як відсутність спини: «На вигляд майки — як дівчата, крижі тільки мають відкриті, так що видно нутрощі».[1574]
Демонічна природа майок яскраво виявляється в тому, що вони, як і вся «нечиста сила», бояться блискавки. Від неї майки нібито ховаються під ліщиною, яку, як відомо, блискавка оминає:
— «Колись росказували, шо як дівчина чи жінка дитину стратит, то тоти діти якимись майкáми ходіт, і вони ховаюця під майинов, під лісков, під ліщинов».[1575]
— «Тато казали, шо та майка виглядає так, як дівчата. То хлопці молоді колись, казали, шо виділи тих майок, шо вони під ліщинов, шо вони переважно під деревом, під ліщинов чогось вони сі збирали вкупочку».[1576]
Вважають, що ці демонічні істоти ссуть дітям та підліткам груди, які внаслідок цього підпухають і болять:
— «Казали люди, шо були якісь майкó, шо груди сцуть, шо цицьки дитині ге напухають. Ну а тепер нема».[1577]
— «Бýло таке, шо цицьки напухали, і тото, каже, майки ссут. А шо воно таке, то я вам не гóден сказати».[1578]
— «А майки, кажут, шо то в мене груди болєт, як я ше нежонатий. Та й так ше розбéруся, хожу без сорочки, — вони кажут, шо то мене майки сцут, шо то в мене груди так, як у жінки».[1579]
Подекуди стверджують, що ці істоти ссуть груди лише нехрещеним дітям: «Казали, шо майкó, як дитина нехрещéна, ссали дитину. Такі в дитини груденє´та великі, підпухнут»,[1580] — у цьому нюансі також виявляється демонічна природа майок. Іноді те саме розповідають про дівчат: «То казали, шо є такі майкó, шо навіт можут сі присосувати дівчині до грудей, шо ссут молоко…»[1581] А дехто стверджував, що вони ссуть першу чи останню дитину в сім’ї: «Майкó якісь ссут, як вродиця перша чи послідна дитина. Мáйка груди ссе».[1582]
Нерідко ж вірять, що мйки можуть ссати й дорослих:
— «В моєї баби було дев’ятеро дітей, то в них вмирали діти великі. В неї було дев’ятеро, і лише двоє вижило. Та вже колись вмерла дитина, а вона вже така була, шо з песиком гралась, постійно з ним гралась, і вже її поховали, — та й баба лягла спати і чує, шо двері рипнули і за кимсь песик пустився бігти. Баба скочила на лавку, а та дитина вже прибігла до грудей, молоко пити, і баба вже пригорнула її до грудей та й кажуть: «Петре, ану засвіти лямпу». Та й дідо засвітив лямпу, то баба мусіла їхати в Саджаву (с. Саджава Богородчанського району — В. Г.) до Паливоди (місцевий ворожбит, знахар — В. Г.), аби бабі рукі розв’язало. То дідо відвіз бабу туда в Саджаву, і Паливода розв’язав бабі рукі, а якби не розв’язав, то б осталася калікою, бо рукі задерев’яніли і не можна було розщепити. І більше не приходила та дитина».[1583]
— «Казали, що майки ссут соски чи в хлопів, чи в жінок, і ту людину болит. Але стараються ту дитину покропити хоча би свяченов водов».[1584]
Безумовно, привертає увагу співзвучність назви персонажа й назви троєцького маю (клечання) — майка, майина, маївка. Про зв’язок між ними свідчить не лише приурочення явлення майок до Зелених свят, але й заборона чіпати троєцький май на «землі»: «Ка’, то, от в маю місяци, як дівчинка мала, в неї ше груди не віростают, починаются, такі колючки, і в неї болєт груди, то кажут — майки сцут. Майка сце. То казали, шо майку таку, шо маїтси в городи, то не можна її кóвати, бо то майки сцут. Чи й хлопчика болєт груденята, цвóрки, — то майка сце. То істота така. Не можна людині тручáти ту маюху — єк ми вже замаєли в городі».[1585]
Май водночас використовують і як ліки для вражених майками грудей:
— «Якщо дитина маленька, як їй груди пухнут, то тоте листє треба сховати, лиш би на них дощ не капав, і тоте листє треба прививати дитині до грудий».[1586]
— «Маївку прикладали, на Зелені свє´та маївка, шо то хати…»[1587]
Окрім троєцького маю, як лікувальний, а радше апотропеїчний, охоронний засіб прикладали до грудей монети або навіть монети з калом:
— «Майкó — мáйка дитину сце, то треба копійку прикласти».[1588]
— «На копійки брати калу і прикладати, як майкó груди сцуть».[1589]
Найцікавішим із
