Українське письменство - Микола Зеров

Інше

Читаємо онлайн Українське письменство - Микола Зеров

Перейти на сторінку:

Посуд несе храмовий? Те довге, те сиве волосся [810] Вже нагадало мені царя, що найперше законом Місто священне зміцнить. Він із Курів, малих та убогих, Прийде до нас царювати. А он його славний наступник, Тулл войовничий, що літ супокійних ланцюг роз’єднає, І нерухоме порушить, і шик, од тріумфу одвиклий, В бій поведе. А он далі за ним — то Анк славолюбний, Що і тепер до любові народної хилиться вухом. Може, Тарквініїв хочеш побачити? Міць і завзяття Месника Брута, що вільному людові фасції верне? Перший обійме він консульську владу. Він перший сокиру [820] Візьме у руки суворі і власних синів, бідолашний, Видасть на кару найбільшу, боронячи волю отчизни. Хоч і суворо його судитимуть пізні нащадки, Все переможе любов до отчизни та слави жадоба. Далі — то Деції, Друзи, Торкват з топірцем непохитним І нездоланний Камілл, що клейноди відбиті приносить. Далі, ти бачиш: у зброї одна проти одної сяють Душі, що згоди дотримують тут, у цих займищах темних. Горе! Яке ж лихоліття і зваду яку невимовну Візьмуть з собою у світ, яке безголів’я накличуть

Перейти на сторінку:

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Українське письменство - Микола Зеров (0)