Посбник провіднику пасажирських вагонів - О. В. Гребенюк
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
43
конструкціях на вал якоря насаджують вентилятор для більш інтенсивного
переміщення повітря всередині машини.
Генератори фірми "Газелан". Такими генераторами обладнані пасажирські
вагони побудови заводів Німеччини, Польщі та Угорщини. Напруга на
затискачах цих генераторів виникає при обертанні якоря в магнітному полі, створеному полюсами і котушками збудження. Це поле називається
поздовжнім, тому генератори називаються генераторами поздовжнього поля.
Генератори з паралельним збудженням типу 23/07.11 застосовуються з
плоскоременевим приводом, типів 23/07.17, 23/07.19, 23/07.21, PW-114 АВ і
EV-648/1 - з редукторно - карданним приводом.
Тривала потужність генератора типу 23/07 становить 4,5-4,9 кВт; він
виробляє напругу 53-65 В і дає максимальний робочий струм 70-75 А.
Генератор нормально працює при швидкості поїзда до 160 км/год і більше.
Генератори змінного струму. Випускаються Ризьким і Псковським
заводами. Генератори змінного струму володіють високою експлуатаційною
надійністю. Вони мають тривалу потужність 5,5-10,0 кВт, виробляють струм
напругою 48-75 В, беруть повне навантаження при швидкості 35-40 км/год і
нормально працюють при швидкості до 160 км/год і більше. У генераторів
типів ГСВ-2 і ГСВ-8 привід плоскоременевий, у 2ГВ.001 - клиноременевий, у
2ГВ.003 - текстропно-редукторно-карданний, у 2ГВ.008 і ЭГВ.01.У1 -
текстропно-карданний.
Генератори ГСВ-2, ГСВ-8 і 2 ГВ.001 встановлені під кузовом вагона, а
2ГВ.003, 2ГВ.008 і ЭГВ.01.У1 - на поперечній балці рами візка з котлової
сторони.
Оскільки акумуляторна батарея може заряджатися лише постійним
струмом, генератор встановлюють під вагоном разом з випрямлячем, який
перетворює вироблений генератором змінний струм в постійний. У 1973 р. в
якості уніфікованого для всіх пасажирських вагонів без кондиціонування
повітря вітчизняного виробництва, а також для вагонів побудови заводів
Німеччини прийнятий генератор типу 2ГВ.003.
На вагонах з кондиціонуванням повітря застосовуються трифазні
генератори змінного струму індукторного типу DCG4435/24/2а38 виробництва
Німеччини, а з 1996 р. - генератори типу ЭГВ.08.У1 виробництва Псковського
машинобудівного заводу. Ці генератори мають номінальну потужність 35 кВА
при номінальній напрузі 116 В.
2.2. Електромашинні перетворювачі.
На вагонах з кондиціонуванням повітря при автономній системі
електропостачання встановлюють електромашинні перетворювачі. Вони
являють собою агрегати, що складаються з змонтованих в одному корпусі
асинхронного трифазного електродвигуна з короткозамкненим ротором, що
живиться від зовнішньої мережі напругою 220/380 В або тільки 380 В, і
генератора постійного або змінного струму зі змішаним збудженням з
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
44
напругою на виході 135-150 В. Обидві машини мають між собою тільки
механічний зв'язок. Генератор виконує таку ж функцію, як і на вагонах без
кондиціювання повітря, а електродвигун призначений для приводу генератора
при тривалих відстоях у парках формування й обороту, щоб можна було
робити зарядку акумуляторної батареї і перевіряти працездатність всього
електрообладнання.
Привід генератора при русі вагона здійснюється від середньої осі колісної
пари через редуктор, карданний вал і фрикційну муфту зчеплення. На
пасажирських вагонах встановлені наступні типи електромашинних
перетворювачів: 2ПВ.001.2 - на вагонах побудови вітчизняних заводів, DUGG-28B - на вагонах будівлі заводів Німеччини. В перетворювачах вагонів
побудови заводів Німеччини застосовують генератори постійного струму, вітчизняних заводів - трифазні синхронні генератори змінного струму.
Перетворювач типу DUGG-28В представляє собою двохмашиний агрегат, що складається з електродвигуна трифазного струму і генератора з
перемикачем полюсів. Електродвигун і генератор конструктивно об'єднані в
один вузол на загальному валу. Агрегат закріплюють на рамі вагона через
гумові амортизатори.
3. Приводи підвагонних генераторів
3.1. Призначення і типи приводів.
Привід підвагонного генератора забезпечує передачу обертаючого
моменту якорю генератора від осі колісної пари. В залежності від наявності
зазначених пристроїв розрізняють приводи наступних типів: плоскоременевий, клиноременевий (текстропний), текстропно-карданний, редукторно-карданний, текстропно-редукторно-карданний. Крім того, всі приводи можна розділити на
дві групи, виходячи з того від якої частини колісної пари вагона передається
обертання: від торця шийки осі або від середньої частини осі. Наявність на
вагоні того чи іншого типу приводу зумовлено потужністю та типом
підвагонного генератора, швидкістю руху поїзда, роком побудови вагона.
3.2. Приводи від торця шийки осі.
Редукторно-карданний привод.
На вагонах без кондиціювання повітря закордонної побудови з 1960 р.
експлуатуються редукторно-карданні приводи від торця осі з редукторами
типів РК-6 (Польща)