Посбник провіднику пасажирських вагонів - О. В. Гребенюк

КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

У зв'язку з обмеженими можливостями системи вентиляції для

забезпечення комфорту пасажирів застосовується кондиціонер повітря, який

дозволяє в широких межах змінювати температуру повітря.

Вагонні кондиціонери розраховані на роботу при зовнішніх температурах

від плюс 32 0С до мінус 40 0С.

В купейних вагонах з чотирьох - і двомісними купе, вагонах-ресторанах та

габариту РІЦ застосовується установка кондиціонування повітря МАБ-П. Ця

установка складається із систем вентиляції, опалення, охолодження й

автоматичного управління.

У систему охолодження заправляється 40 кг хладона-12, а в компресор - 4

кг мастила марки ХФ-12.

З ресивера рідкий хладон-12, очищений від механічних домішок і вологи в

трьох паралельно з'єднаних фільтрах-осушувачах, під високим тиском і з

високою температурою надходить у повітроохолоджувач через запірний

вентиль, соленоїдні вентилі, терморегулювальні вентилі та розподільники.

Після дроселювання хладон у повітроохолоджувачі кипить, віднімаючи тепло

зовнішнього повітря, подаваного вентилятором усередину вагона. Пари, що

утворилися при кипінні хладона по трубопроводу через усмоктувальний

вентиль відсмоктуються і стискуються компресором, а потім через

нагнітальний вентиль і гнучкий патрубок виштовхуються в конденсатор, в

якому вони вентилятором охолоджуються і, конденсуючись, перетворюються в

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

39

рідину. Вентилятор і компресор приводиться в дію за допомогою

електродвигунів. З конденсатора рідкий хладон знову надходить у ресивер, і

процес повторюється. При цьому хладон практично не витрачається, можуть

виникнути втрати лише внаслідок витоку не щільності в системі. Контроль за

роботою здійснюється по манометру всмоктування, манометру нагнітання і

манометру тиску мастила, змонтованих на панелі, розташованій в службовому

відділенні.

При нормальній роботі манометр всмоктування повинен показати тиск кипіння

хладона 0,215-0,319 МПа (2,15-3,19 кгс/см2) і відповідно температуру кипіння

від 0 до 9 0С, манометр нагнітання - тиск конденсації хладона 0,66-1,29 МПа

(6,6-12,9 кгс/см2) і відповідно температуру конденсації від 30 до 55 0С, манометр тиску масла - тиск масла 0,3-0,45 Мпа (3-4,5 кгс/см2). Показання

манометра тиску масла обов'язково повинні бути більше на 0,08-0,13 Мпа

(0,08-1,3 кгс/см ), ніж манометра всмоктування. Якщо показання манометрів

відрізняються незначно, то система примусової мастила компресора не працює

і установку охолодження повітря необхідно відключити.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

За призначенням вагонне електрообладнання можна розділити на наступні

основні групи: джерела електричної енергії (генератори і акумуляторні

батареї); перетворювачі, що змінюють величину напруги або струму, або

перетворюють один рід струму в постійний на змінний та навпаки; пристрої

для електричного освітлення вагонів з лампами накалювання і

люмінесцентними лампами; електричні приводи вентиляторів, насосів, компресорів та ін.; електронагрівальні прилади (електричні печі і калорифери); апаратура автоматичного регулювання джерел електричної енергії (регулятори

напруги, обмежувачі струму і ін); пускорегулююча апаратура для включення і

відключення споживачів електроенергії, пуску електричних двигунів та ін; апаратура автоматичного контролю і регулювання роботи споживачів; радіоапаратура; пристрої захисту джерел електроенергії і споживачів, а також

сигнальні пристрої; електровимірювальні прилади; вагонна електрична

мережа.

Все

електрообладнання

пасажирських

вагонів

поділяється

на

внутрішньовагоне і підвагонне. Всередині вагона встановлюються споживачі

електроенергії, апаратура керування, захисту, контролю і сигналізації, якими

користуються обслуговуючий персонал і пасажири. Під вагоном розміщуються

джерела електричної енергії, а також всі споживачі, комутаційна і захисна

апаратура, які за своїми габаритними розмірами, умовами роботи, рівнем

вироблених шумів і забезпечення безпеки не можуть бути встановлені

всередині вагона (генератори, акумуляторні батареї, обігрівачі наливних труб, електромашинні перетворювачі люмінесцентного освітлення, двигуни

компресорів і вентиляторів конденсатора установки охолодження повітря, О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

40

високовольтні контактори і запобіжники тощо). Крім того, під вагоном

монтується низьковольтна магістраль напругою 50 (110) В, високовольтна -

3000 В, магістраль електропневматичного гальма та їх міжвагонні з'єднання.

У пасажирському вагоні є власні джерела електричної енергії (генератор і

акумуляторна

батарея),

які

забезпечують

живлення

споживачів

електроенергією при русі і на стоянці (автономна система). Основним

джерелом електроенергії служить генератор, який приводиться в обертання від

осі колісної пари вагона за допомогою спеціального приводу. Для таких систем

з приводом генератора від осі колісної пари прийняті дві стандартних напруги: для вагонів без кондиціонування повітря 50 В, для вагонів з кондиціонуванням

повітря 110 В.

В сучасних вагонах поширення набуває централізована система

електропостачання – електроенергія для живлення споживачів забезпечується з

локомотива по високовольтній магістралі.

1. Акумуляторні батареї

Акумуляторна батарея призначена для живлення основних споживачів

вагона на стоянках, в аварійних режимах і на малих швидкостях руху поїзда.

Акумуляторні батареї розміщуються під вагоном у спеціальних ящиках, обладнаних вентиляцією для видалення вибухонебезпечної суміші газів, що

утворюються при заряді батареї.

Для пасажирських вагонів застосовуються кислотні