Посбник провіднику пасажирських вагонів - О. В. Гребенюк

(дрова, вугілля).

3. Санвузли

В пасажирських вагонах всіх типів передбачено 2 санвузли з робочого і

неробочого кіня вагону. На шляху прямування обидва санвузли повинні бути

відчиненими (окрім санітарних зон).

По типу видадення відходів санвузли поділяються на звичайні і вакуумні

(біотуалети).

В санвузлі розміщено унітаз з ситемою зливу води від педалі (звичайні) або кнопки (вакуумні), чаша рукомийника з краном розбору води та ін.

Рисунок 9 – Туалет сучасного вагону

4. Кип'ятильники безперервної дії (титани)

Кип'ятильник безперервної дії призначений для кип'ятіння питної води.

Окріп використовується для приготування чаю, кави, наповнення бака

охолоджувача питної води і технічних потреб у вагоні. Кип'ятіння води в

титані може відбуватись або за рахунок спалювання твердого палива в топці, або електричними нагрівачами.

Будова кип'ятильника: корпус, внизу якого є топка з дверцятами і зольник

з дверцятами. Всередині топки знаходяться колосники і полум'ягасник.

Всередині кип'ятильника знаходяться дві колби: для сирої води (9 л) і для

кип'яченої води (17 л), на якій є водомірне скло, по якому спостерігають

накіпання кип'яченої води. На ньому є дві мітки - 15 л і 17 л. На водомірному

склі знизу є вентилі для їх перекриття у разі розколу.

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

33

На корпусі кип'ятильника встановлені: розбірний кран титану, термометр

спиртовий, триходовий кран для спуску сирої води з кип'ятильника (має три

положення: сира вода, закрито, кип'ячена вода), фільтр з відстійником для

очищення сирої води від механічних домішок; регулятор подачі сирої води

(усередині якого знаходиться поплавець (металевий), на поплавці є нижня

голка, яка входить в трубку і верхня голка з закріпленим на ній клапаном - для

перекриття доступу сирої води в кип'ятильник).

Кип'ятильник може бути обладнаний електронагрівачами (ТЕНами): з

одним або двома - внизу; з трьома - 2 внизу, 1 від кришки.

За санітарними нормами потрібно 1 раз в 5-6 днів (а краще при кожному

приготуванні вагона в рейс) промивати колбу сирої води і металевий сітчастий

фільтр в ній - заповнювати і зливати не менше 2 разів. Якщо кип'ячена вода

простояла в титані без розбору більше 12 годин, її не рекомендується вживати

для пиття - злити.

Заповнення кип'ятильника сирою водою відбувається наступним чином: 1. Спускний кран повинен бути в положенні «закрито»; 2. Триходовий кран поставити в положення «сира вода»; 3. Заповнення кип'ятильника сирою водою спостерігати по водомірному склі

сирої води;

4. Коли рівень води в водомірному склі підніметься вище першої риски ≈ на 4

мм - колба сирої води заповнена, до краю колби залишилося незаповненим 40

мм.

5. У цей час відбувається перепад тиску води в кип'ятильнику, поплавок

піднімається вгору і своїм клапаном з манжетою перекриває доступ води в

кип'ятильник;

6. Можна розпалювати кип'ятильник і гріти воду.

В процесі нагрівання вода збільшується в об'ємі. Під час кипіння вода

вирує і вихлюпується через край колби сирої воду в колбу кип'яченої води.

Скільки води википіло, стільки і буде поповнено в колбу сирої води.

Накипання окропу спостерігаємо по водомірному склі гарячої води.

Коли кип'ячена вода більше не потрібна, не можна допускати підйом води по

водомірному склі кип'яченої води більше 15 л, так як в подальшому буде

переповнення колби кип'яченої води і окріп буде зливатися під вагон.

Коли на водомірному склі сирої води вода піднімається вище другої

позначки - несправний поплавок (протерлася стінка, і поплавок наповнився

водою) - відбудеться скидання води по верхній трубі, через регулятор, в трубу

з лійкою під вагон.

Продуктивність кип'ятильника (накипання окропу) за одну годину: на

твердому паливі - 16-18 л.; на ТЕНах - 12-14 л.

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

34

Рисунок 10 – Кип’ятильник пасажирського вагону

5. Установка питної води

Будова установки питної води:

1. Бак для питної води;

2. Трубопроводи;

3. Кран розбору питної води;

4. Зливна труба;

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

35

ВЕНТИЛЯЦІЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

1. Загальні положення

Вентиляція - повітрообмін в приміщенні. Система вентиляції служить для

подачі свіжого повітря і підтримання норм санітарно-гігієнічних умов у

вагонах.

Існують два види вентиляції в пасажирських вагонах:

- Природна (влітку) - через нещільності вагона, відриті двері, вікна; стельові

витяжні дефлектори;

- Припливно-механічна - з допомогою вентиляційної установки.

У вагонах де є система охолодження (кондиціонування) повітря в

обов'язковому випадку застосовується припливно-механічна вентиляція.

При припливно-механічній вентиляції повітря нагнітається у вагон через

повітропровід та вентиляційні решітки, що знаходяться в кожному купе або

пасажирському відділенні, а видаляється повітря з вагона через стельові

витяжні дефлектори, відкриті двері і нещільності в вагоні.

Припливно-механічна вентиляція вагона створює рухомість повітря в зоні

перебування пасажирів, очищає