Українське письменство - Микола Зеров

учителів «искусств» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

учителів підготовчих кл. . . . . . . . . . . . . . . . 54

помічн. клас. наст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

усіх інших (лікарі, письм.) . . . . . . . . . . . . . 275

Реальних шкіл було 14 з 325 служащими і 4313 учн.

Технічних шкіл — 3; учнів в них — 681.

Жіночих гімназій і прогімназій 95 (проти минулого року більше на 7). Учениць в них — 27 082 (в хлоп’ячих середніх школах всіх учнів — 22 660).

Найбільший відсоток складали православні . . . . . 61,2%

жидівок було . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31,35%

католичок — тільки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5,6%

Щодо сословного поділу, то тут цікаво зазначити, що найбільше було дітей міщан . . . . . . . . . . . . . .52%

«Учебно-воспитательная часть», на думку п. попечителя, стояла високо. Особливо відрадне його серцю поновлення шкільного догляду.

Ті особи, пише він, котрим доручено було в гімназії догляд за поведінкою учнів, а саме виконуючі обов. інспекторів, класні наставники та їх помічники щомісяця особливими рапортами докладали про свої спостереження своєму гімназичному начальству, а про результати їхньої діяльності по позашкільному догляду гімназичне начальство повідомляло мене по півріччям, причому додавало копії вищезгаданих рапортів.

Звичайно, в умовах такого подвійного контролю гімназія мусила переродитись; принаймні, перо п. попечителя малює нам таку ідилію.

«Во взглядах и действиях большинства педагогических советов установлены согласованность и единство… восстановлен подобающий авторитет учебно-воспитательной корпорации… и к ней снова перешло благотворное руководящее влияние на учащуюся молодежь, вырвать которое задумали было в бурное лихолетье враги школы и государства».

Полемічний задор, що так і б’є з підкреслених нами слів, покидає автора справоздання, коли він переходить до питання про ради батьків («родительские собрания»); тут маємо сухий тон некролога.

З 56 хлоп’ячих гімназій комітети батьків функціонували в 1-му півріччі при 4, в 2-му при 1 гімназії. З 95 жіночих — при 3-х.

Високий кворум, встановлений міністерським циркуляром, викреслив з життя гімназії корисну і, безперечно, потрібну (в тій чи іншій формі) інституцію.

Проте автори справоздання думають інакше. Так, автор звідомлення Кобеляцької гімназії гадає, що «незначительное число явившихся на выборы доказывает вполне индифферентное и красноречивое (?) отношение местного общества к этому учреждению», а в кінці справоздання про жіночі гімназії довідуємось, що відсутність потрібного числа батьків на зборах свідчить «о полном их доверіи к мероприятиям школы как учебного, так и воспитательного характера в отношении их детей».

Випадків самогубства на протязі року в середніх школах було 2 (в Златопільській і Кам’янець-Подільській гімназіях).

V розділ попечительського справоздання присвячено учительським інститутам і семінаріям.

Учительських інститутів маємо 3: в Глухові, Києві і Вінниці.

З них найдавніший Глухівський . . . . . . . . . 68 уч.

Київський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81.

Вінницький має поки що 1 клас . . . . . . . . . 25.

На удержання інститутів витрачено всього 89757 карб.

Число семінарій в 1912 році дійшло до 9. З них 3 давніші (Дедеркальська, Коростишівська і Сорочинська), а 6 одкриті за останні 5 років. Дві з них — жіночі (Мринська на Чернігівщині і Київська ім. К. Д. Ушинського).

На удержання 9 учительських семінарій в 1912 р. витрачено 288801 карб.; з них на пай казни припадає 256757, або ж 89%. Число учнів — 875, а служащих — 103.

Педагогічних курсів функціонувало 15.

Останні розділи справоздання присвячені нижчим школам.

Беремо з них кілька даних щодо шкіл вищого типу.

Вищих початкових по положенію 25. VI. 912 р. було 5 (всі відкриті в біжучому році), учнів в них — 149 хл. і 39 дівчат. Городських по положенію 31 мая 1872 — 89.