Напівдикий - Саллі Грін

Невелика група бійців природним чином розділилася на дві половини, Селія опинилася посередині. Габріель, я, Несбіт і ще одна молода жінка, Напівкровка, — ми всі стоїмо разом, дивлячись на трьох Білих відьом. Я відразу можу впізнати серед них Ґрейторекс. Це колишня Ловчиня, дезертирка. Вона висока на зріст, має світлу шкіру з ластовинням, карі очі й поламаний ніс. Мабуть, їй десь за двадцять, хоч виглядає вона молодшою. Має таке ж бойове спорядження, що й Селія. Інші дві Білі відьми також молоді. Упродовж усього зібрання вони намагалися вдавати з себе міцних горішків.

Несбіт шкіриться до них.

— Вибачте, дами, але ви втратили нагоду стати нині моїми партнерками. Може, пощастить наступного разу.

Дівчата прикидаються, що його взагалі не почули.

Він бурмоче собі під ніс, але достатньо голосно, щоб вони могли його розчути:

— Блін. Можна подумати, шо ми якісь вороги.

Відьмочки вже не здаються такими неприступними, а на їхніх обличчях майже з’являється подоба усмішки, аж тут Несбіт додає:

— Швидше шукайте собі партнерів! Хто не встигне, піде на пару з Маркусом.

Дівчата роззираються, нервово хихочучи.

Селія каже:

— Маркус не матиме партнера. Я його проінформую окремо про все, що відбувається. Ґрейторекс, ти підеш із Клаудією. Олівія зі мною. Габріель із Самін. А Натан із Несбітом.

Я неголосно нарікаю Габріелю:

— Сподіваюся, що так буде тільки сьогодні.

Габріель відповідає:

— Поставити мене в пару з Самін було досить розважливо: ти б її настрашив, а Несбіт — цілком збаламутив.

Самін Напівкровна: наполовину Чорна і наполовину фейна. Її очі — чудернацька суміш карого й бірюзового кольорів.

Я кажу:

— Так, щось у цьому є. Але помітно також, що нас не зовсім перемішують між собою — Білих і Чорних.

— Це теж, на мою думку, розважливе рішення як для першого завдання. Ми ж навіть ще не мали часу для спільного вишколу. Мусимо довіряти своїм партнерам.

— Легко тобі це казати. Ти ж не з Несбітом.

Заготівельниця провізії

Того ж дня пополудні в таборі з’являється Анналіза разом із групою Білих відьом, нав’ючених великим вантажем. Анналіза має стомлений вигляд. Вона мусить ще напнути кілька наметів, і хоч я прошу її на якийсь час забути про свої обов’язки, вона наполягає на тому, що роботу треба закінчити, тож я беруся їй допомагати. Одна з її дівчат, Лаура, нажахана моєю присутністю і щоразу аж підстрибує, коли я дивлюся на неї. Ще одна дівчина, Сара, засипає мене запитаннями: «Чи в тебе такий самий Дар, як у твого батька?», «А які тут інші Чорні?», «А це правда, що Маркус десь у цьому таборі?».

Я полегшено зітхаю, коли мене бачить і підкликає Селія:

— Натане, усі на вишколі! Ти також маєш там бути!

Знаходжу інших бійців і якийсь час спостерігаю за ними.

Ґрейторекс навчає всіх основ самозахисту. Вона добре підготовлена, та й стажери теж не цілковиті новачки. Я не знаю, що мені треба робити, тому просто сідаю і стежу за ними. Самін тренується в парі з Габріелем, Олівія з Несбітом, а Клаудія з Ґрейторекс.

Вони спиняються, щоб перепочити, і Габріель підходить до мене разом із Самін. Вона вітається:

— Здоров! — посміхається і не відводить очей від Габріеля. Таке враження, що вона вже втріскалася в нього по самі вуха.

Несбіт розмовляє з Клаудією та Олівією, але вони теж постійно стріляють очима на Габріеля й сяють до нього посмішками. У Габріеля, здається, найбільше шансів завоювати прихильність Білих відьмочок: достатньо йому подарувати їм посмішку, і в них уже підкошуються колінця.

На щастя, Ґрейторекс, здається, має імунітет до його чарів і поводиться з ним суто по-діловому. За кілька хвилин вона каже:

— Гаразд, тепер знову спаринг з партнерами. Але змінюємо партнерів. Натан може долучитися до нас з Клаудією.

— Ні, — заперечує Селія, стрімко підходячи до нас. — Я буду спаринг-партнером Натана.

Перепитую її:

— Ти впевнена? Мені здається, ти вже трохи застара й заповільна.

— Хочу побачити, чи ти ще не все позабував.

Я усміхаюся. Я не забув нічого.

Пізніше, коли вже стемніло, Анналіза застає мене там, де я розбив свій власний невеличкий табір, подалі від усіх інших, на узліссі. У мене немає шатра, але є маленька ватра й затишне місце біля дерева. Ми сидимо разом із Анналізою, загорнувшись у ковдру.

Вона розпитує, що сталося на вишколі. Я кажу:

— Я тренувався.

— Я чула, ти понівечив Селію. Тебе аж мусили стягувати з неї…

Пригадую собі Сару, що стояла разом із групкою Білих відьом, коли завершився двобій. Вони за нами спостерігали. Без сумніву, саме Сара й рознесла ці плітки.

Кажу Анналізі:

— Це неправда.

Так воно і є, хоч Несбіт сипав жартами про те, хто ж замінить Селію, коли я її відправлю на той світ. Але я здебільшого нічого навіть не помічав. Був зосереджений на двобої. Селія завдала мені один добрячий удар. Я відповів їй, мабуть, двадцятьма, бо вже збився на той час із рахунку.

— Як би там не було, Анналізо, це те, чим ми займаємося. Селія чудово вміє себе зцілювати. Вона багато разів завдавала мені значно гірших травм. Ми щодня вправлялися у двобоях, і щодня вона робила з мене відбивну.

За два роки це мало би статися не менше семисот разів, тож мені треба віддячуватися Селії ще принаймні шістсот дев’яносто дев’ять разів.

— Я рада, що цього всього не бачила.

Анналіза ніколи не бачила, як я б’юся, і це, мабуть, добре. Я беру її за руку і якомога ніжніше цілую пальчики. Коли я з нею, мені не хочеться говорити про бійки.

— А як минув твій день?

— Нормально, — вона силкується всміхнутися: — Я знаю, що Сара й Лаура добряче тебе роздратували, але, гадаю, вони до тебе звикнуть. У кожного свої труднощі. Вони обидві залишилися без рідних. Сариних батьків убили, а Лаура втратила рідну сестру…

І знову я думаю, що, можливо, настав час розповісти Анналізі про Кірена. Але вона починає говорити про те, чим займалися, про розподіл запасів провізії й нестачу продуктів.

Запитую в неї:

— А чи тобі це все підходить? Мені здавалося, що ти воліла б опікуватися зцілюванням.

— Ха! Та я й найпростіших ліків не вмію робити. Ні, Селія правильно зробила, призначивши мене заготівельницею провізії. Я добре вмію організовувати, а в більшості відьом тут із цим великі проблеми. Комусь же треба це упорядкувати