Аметистовий браслет для Аглаї - Катерина Федоровська

- Духи нарешті заспокояться, - побожно промовила, замотуючи його у шматок тканини.

Касій же, отримавши звільнення від магічної невидимості, що так довго шматувала його тіло, навіть не подякував. Підійшов стрімко до Клотильди, забрав у неї пляшечку, яку декілька хвилин тому віддав. Миттю відвернувшись, висипав порошок собі на долоні. Їм щастило, що Едда цілковито занурилася у свої приготування та не бачила їхніх махінацій.

- Залишився ще Адам, - нагадала Едда, готуючись вчетверте до того ж самого ритуалу біля намальованого кола.

- Так, наша спасителько. Я зараз покличу його. Однак хочу ще раз подякувати тобі красно за те, що ти зробила.

Стискаючи руки в кулаки, наблизився до неї, а потім схопив здивоване обличчя дівчини в долоні й почав погладжувати ті розписані щоки пальцями. І поряд із фіолетовими візерунками з’являлися на обличчі Едди чорні смужки магічного оніксу.

- Ти слухатимешся мене, дівчинко? – вкрадливо в очі заглядав, намагався зрозуміти, чи підпала її свідомість під дію магічного порошку.

- Так, - і очі її злегка затуманені, ніби від сліз, напевно, свідчили про те, що магія діє на неї.

Касій опустив руки на її шию, потім стиснув легенько голі плечі та ключиці, залишаючи виразні сліди чорного оніксу.

- Скільки діятиме магія? – поцікавилася Клотильда, нетерпляче ховаючи у сукні револьвер.

- Хвилин десять-двадцять. Недовго. Це сильний засіб, однак швидкоплинний, - відповів Касій. – Очей з неї не спускай. Якщо раптом вона щось втне, ти знаєш, що робити.

- Можливо, краще зв’язати її. Я не впевнена, що вона піддалася впливу, - резонно зауважила Клотильда. – Накажи їй щось зробити.

- Поцілуй мене, - раптом видав Касій, вдивляючись у охоплені поволокою очі Едди. І за мить отримав легкий, невагомий поцілунок у щоку.

- Ти стоятимеш тут, не рухатимешся, а потім, за моїм наказом, проведеш ритуал перенесення душі. Ти мене зрозуміла?

- Так, - почулася беземоційна відповідь. Сумнів у нього не було, що Едда під впливом гіпнотичної магії чорного оніксу.

- Я швидко, - кинув Клотильді та вибіг геть.

Надалі у маєтку Домбровських відбулися нелогічні речі. Бо Касій спочатку помчав до себе, знайшов під ліжком та сховав за пазухою довгий ніж. Дістав також аж три ключі, два менших розсунув по кишенях, третім крутив у руці. Потім, мов нестримний вітер, залетів у підвал.  

Налякана Аглая лише кліпала на нього у подиві, але ж помітила, як задоволено зиркнув на пустий глечик, відмикаючи її клітку.

- Ходімо, крихітко, варто вже завершити це все, - та хапаючи її за руку, перш ніж вийти, нахилився до неї й поцілував так глибоко й пристрасно, що в Аглаї перехопило подих.