Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
РОЗДІЛ 14
Софія.
Так все треба заспокойся, з мене сьогодні достатньо я хочу додому та спати. Добре, що нас не спіймали, але зараз терміново треба йти. Чортів Дідіков якогось хера, він знову з'явився в моєму житті. Я тільки звикла з думкою що не потрібна йому, що він забув мене і що ця барбі його досить напхала зіллям, щоб забути мене, а тут таке .... ще і ... він знає що в мене теж все так само без почуттів , що я не з власної волі зі Стасом. Але ще ... ще капець він знає що я відчуваю до нього, саме до нього, як і я, тепер, те що і він до мене, має почуття, і це дуже все ускладнює. Все треба звідси йти. Я швидко пішла, шукати Стаса, і знайшла відразу , він був один на балконі, я підійшла до нього, він глянув на мене і на мою думку він все зрозумів, знову дивлячись в далечінь міста, запитав:
- Ти в нормі?
- так...
- Хочеш піти?
- Так.
- добре пішли..
- А ти не проти?
- Звичайно, ні, Софія я ж говорив одне твоє слово і ми йдемо.
- Дякую..
- все, що б ти була задоволена ...
- Дякую..
І на це він узяв мене за руку і ми, мовчки, одразу пішли до його машини, там нас уже чекав Костя, ми мовчки сіли та поїхали. Коли приїхали, я кулею вийшла з машини і пішла до себе в кімнату, наче мене ошпарили окропом, вони нічого не питали, але я знала, що будуть, завтра, але гаразд потім все вирішу, а зараз душ і спати. І я, швидко прийнявши душ, і лягла спати. Цієї ночі мені снився він - Чортовий інквізитор - Рома Дідіков. Вирішила, якщо сам не напише протягом трьох днів, напишу я, і з цим я заснула.
Вранці я прокинулася, було тихо, ні повідомлень, ні дзвінків, що гаразд. Я пішла у ванну вмилася, почистила зуби, заправила постіль, одягнулась і тут стукіт у двері, що ж я вже знала хто це.
- Заходь Стас...
І він увійшов, зачинив двері, сів на ліжко і відповів:
- Привіт дорога.. як спалося?
- Нормально, а тобі?
- піде...
- кажи що хотів.
- поговорити...
- Про вчорашнє?
- так...
- Тоді питай...
- Він, правда, твій батько, ну той чоловік?
- схоже на те Стас.
- хочеш, можемо цей перевірити.
І я сіла поряд і сказала:
- не потрібно, я йому вірю .... Я ж відьма ... і, можу знати коли брешуть ... і ще він показав ДНК тест ....
- ох, так я забув за це.
- Ну ось..
- а скажи ще мені ось що.
- Що?
- Ти цього нареченого Наталі, здається, Романа знаєш так?
- ну..
- Тільки правду Софія, прошу ...
- так знаю...
- що ж я не питатиму, як і коли, мені важливо, якщо ти зараз зі мною, значить решта в минулому.
- Так.
Хоча я не думаю, що це так, але нехай думає саме так.
- ось і добре Софія...
- це все?
- ні.
- Тоді кажи…
- я хочу щоб ми цих вихідних злітали в Париж...
Це дуже мило, але я хотіла туди злітати з тим, кого люблю, а не з ним.
- добре, коли?
- сьогодні я буду зайнятий, закінчу зі справами і завтра вранці будь готова з речами але багато не бери.
- звісно..
- чудово тоді пішли сніданок чекає.
- так пішли.
І ми пішли. Сніданок пройшов тихо. Потім він пішов і навіть Костю забрав з собою, і я знову залишилася одна, знову самотність та тиша. І вирішила покликати у гості Агнес:
- я одна, його не має приходь ...
- буду через годину
- чудово чекаю….
І поклавши телефон, до кишені штанів я пішла до бібліотеки.
І через півгодини увійшла Анна Сергіївна:
- Софіє Ігорівно, до вас прийшли…
- Хто?
- ваша сестра Агнесс.
- Проведіть її сюди, будь ласка.
- звичайно Софія Ігорівна.
І вона пішла, я встала і просто стояла біля полиці з книгами, і через п'ять хвилин і зайшла Агнес і відразу до мене. Обійняла і сказала:
- як ти?
- нормально, давай сядемо.
- Давай.
І ми сіли на диван і вона почала:
- Ну давай розповідай!
- Що?
- те що хотіла, ти ж заради цього мене кликала сіс.
- Так.
- тоді давай!
- Скажи Агнес, ти в курсі що там сталося?
- про появу твого блудного татуся, так, мати дзвонила, адже вона знає що ми з тобою спілкуємося, просила переглядати за тобою після цього.
- І??
- Ну, от і скажи мені це І??
- що ж я в шоці, але, не проти, з ним підтримувати зв'язок.
- добре твоя справа, він твій батько, вирішуй сама, але це не, то про що ти хотіла поговорити, так?
- так...
- Тоді давай.. я слухаю….
- він тут, він все знає, і знає хто я ... і з ким ...
- стій тієї хлопець, якого ти любиш і на якого ти любовний приворот для іншої робила, і втекла від нього?
- Так.
- твою ж матір Софія!
- знаю...
- але як??? Ти ж сильна, і завжди всіх нас краще була!
- не знаю...
- ох, Софіє ...
- я, правда, не розумію, або я слабше стала, через це кохання, або та тупа курка щось не те зробила.
- або.
- що чи Агнес??