Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
СОФІЯ.
Через п'ять років. Я спокійно і тихо стояла над ліжечком легенького його гойдаючи де мирно спала моя крихітка Кіра, якій виповнилося рівно місяць, і до мене підійшов тихо Рома, щоб не розбудити малечу, обійнявши, поцілував у шию, і тихо сказав:
- привіт
- привіт
- Як наше маля?
- спить.
- заснула швидко?
- Так.
- А як моя улюблена дружина? Все добре?
- звісно..
- радий це чути…
- і нічого не турбує?
- ні все добре Ром, не хвилюйся, якщо що то я скажу ти ж знаєш, тим більше ти і так все бачиш завжди
- гаразд
- як пройшов твій день? Як там Міністерство? Що там нового чути?
- на роботі все тихо і добре, але є одна проблема
- Яка?що вже сталося?
- за тобою скучив ніби не бачив місяць..
- Ром, вгамуйся, ми бачились вранці, пройшло всього пару годин
- нічого не можу з собою зробити, я скажено за тобою сумую коли довго не бачу, навіть якщо це було вранці, і потім до дому лечу як божевільний..
- тому що ти такий і є Дідіков!
- можливо, а знаєш хто в цьому винен?
- хто?
- ТИ!
- ай, та ну тебе Дідіков!
На це він мене поцілував у шию, і ми на деякий час застигли дивлячись на нашу сплячу доню. Потім я сказала:
- Ром?
- Що?
- я хотіла сказати..
- Давай.
- я хочу, щоб у нашої дочки була інша доля інакше нашої... не хочу щоб вона так як я страждала..
- а точніше?
- я хочу, щоб ми її виховали, так що вона слухала б серце, а не те, що їй змушують робити інші, типу так правильно і т.д.
- я з тобою згоден.
- а ще я хочу, щоб вона виходила заміж тільки з любові, навіть якщо її вибір не буде нам подобатися ... якщо вона буде з ним щаслива, то я готова прийняти її вибір.
- Ох, Соф ...
- Що?
- Ти будеш прекрасною мамою.
- я просто хочу бути краще, ніж була моя мати для мене… я хочу своїм дітям щастя, і щоб вони за нього боролися..
- розумію…
- я просто хочу кращого для нашої дочки.
- Не хвилюйся, я обіцяю, у неї буде все, що вона захоче, і навіть більше, я навіть згоден прийняти її вибір якщо він мені не сподобається, але це буде не просто і нелегко.
- Дякую…
- Але…
- Що?
- Не сподівайся що у нас буде тільки одна донька, я хочу ще двоє дітей, так, що будь готова…
- Роман Дідідіков ти що охрінів? А мене про це питати, не треба, чи що? Ну от як це все називається?
- Так, охренів, Софія Дідікова, я хочу велику родину, так що готуйся, скоро знову в бій… за номером два
– Рома!
- я хочу щоб донька булу не одна, а мала сестер чи братів як ти, тому навіть не сперечайся, я зроблю все щоб оця гарнюня відьмочка знову ходила з кругленьким животиком
- падлюка ти Дідіков!
- який є, такого ти і любиш, моя солоденька, так що уже пізно жалітися, іншим не стану, і від мене ти ні ногою…
- ідіот!
Але на це він просто розверну мене до себе і поцілував. Потім знову і знову ... поки у нього не скінчилося терпіння, і він потяг мене до спальні, так сказати скористався моментом поки наша доня спала, а таких моментів після народження майже не було, тому я навіть не опиралася..
********
Через рік, я знову стояла в цій же кімнаті, але вже з тримісячними близнюками, Авою та Антоном, і була найщасливішою і мамою та дружиною.
Він справді зробив що обіцяв, я була щаслива, мала все, що хотіла, займалася улюбленою справою, і займалася сім'єю, і в мене був коханий чоловік, і всі були здоровими, і більшого мені й не треба було.
Ах, забула сказати, я навіть своєму коту знайшла подружку, він був шокований, але потім навіть сказав спасибі, і так це було для нього дуже важко.
І, так він навіть перестав робити капості, і створювати проблеми, коротше перетворився майже на ідеального кота, а що може ще хотіти відьма від свого кота, хоча іноді мені й не вистачало його пакостей і зухвалості, але це вже була справа виправна, а зараз все було, так як я й хотіла.
Ідеальна сім'я, ідеальне життя як для відьми і як для жінки. Ось так мій сусід став моїм чоловіком. Інквізитор і відьма хто б міг подумати, але що сталося, те сталося, як кажуть від долі не втекти….
Кінець