Хазяйка Примарного готелю - Анітка Санніфео

- Зрозуміло. Ну, проходь. Ласкаво просимо. Чаю? Кави?

- Каву. Із вершками, будь ласка.

- І мені! – Попросила я.

Вестор передав усе Ріду, який  саме нудьгував над барною стійкою.

- Еммо, скажи мені, що сталося на вершині? – спокійно запитав Хранитель, уважно мене розглядаючи, коли Рід розставив перед нами напої та з легким хлопком випарувався із кімнати.

- А що?

- У тобі багато чого змінилося. І я не можу зрозуміти – як і чому. Сподіваюся, Армаріс тут не до чого.

- Ні, – серйозно відповів демон. – Сили природи не збагнути навіть мені.

- Ах, це, – я посміхнулася та сіла у крісло. – Сонце віддало мені частину своєї енергії, – відповіла я.

- Ти так просто про це кажеш? – Він подався вперед. – Ти хоч усвідомлюєш, що це означає?

- Поки що не дуже, – чесно відповіла я.

- Ти можеш стати першим в історії Світу Темряви магом чи відьмою двох стихій!

- А  таке взагалі можливе? – Армаріс теж сів у крісло, поруч зі мною

- Думаю так. Твоя справжня сила – рано чи пізно прокинеться, незалежно від дару Сонця. І якщо обидві стихії зможуть з'єднатися в тобі, якщо ти навчишся ними керувати, то рівному тобі магу не буде в усьому Світі.

Я не знала, що відповісти. Це просто не вкладалося в голові.

- Вибачте. Я піду до себе. Щось мені не по собі, – пробурмотіла я.

- Тебе проводити? – Вестор підвівся.

- Ні, дякую.

- Я теж піду. Не заважатиму вам, – Армаріс також підвівся з крісла. – Відпочивай, Еммо. Я незабаром знову загляну до вас.

- Завжди раді, – посміхнулася я.

*** Вітаю всіх! Ось й ще трохи дізналися про Світ Темряви))

Ділиться враженнями! Мені цікава ваша думка!

Мирного неба та вдалого тижня***