Сім драконів для Білосніжки. Таємниці Сніжної академії 1 - Галлея Сандер-Лін

— І що ж із ним відбувається? — увімкнув він дурника.

— Не прикидайся! По обличчю бачу, що ти розумієш, про що я, — Сніжа говорила без жодної поваги, і за це їй може прилетіти, але була надто обурена, щоб тримати себе в рамках пристойності. — Чому поруч із драконами він палахкотить вогнем, а варто мені від них віддалитися, жар стихає? Я зараз під час танцю ледь розмовляла і готова була на стінку лізти.

— По-перше, вгамуй свій тон! А по-друге, я ж сказав, що ми про все поговоримо після балу… — завів свою шарманку Себастьян.

— Ні, ми поговоримо зараз, інакше я на цей бал взагалі не піду! — Сніжана тупнула ногою, щоб хоч якось продемонструвати серйозність намірів. — Тому що я там просто помру від больового шоку. Адже ти щось знаєш, правда? Що відбувається з моїм язиком, коли наближаюся до драконів? Що зробив зі мною цей чорний туманний чоловік, коли цілував, і навіщо? Хоч би це мені розкажи!

Себ якийсь час мовчав, розмірковуючи над її ультиматумом, а потім повів рукою — і на найближчій до нього стіні з'явилося невелике дзеркало в сріблястій оправі.

— Підійди і висунь язика, — наказав він.

Сніжа навіть не подумала ображатись на наказовий тон, а підбігла до дзеркала і висунула язик, але нічого дивного на ньому не побачила. Він не роздвоювався як у змії, не мав гострих ороговілих виступів як у кішок, і на ньому не було ран чи натертостей. Тоді якого рожна він нестерпно болить?

— І? — вона через дзеркало запитливо глянула на наставника.

Хранитель щось пробурмотів, Сніжа відчула потік його магії — і на її язиці проступив якийсь чорний хитромудрий знак… майже як тавро.

— Що це? — скрикнула вона і навіщось відскочила від дзеркала, наче це могло якось допомогти.

— Тебе прокляли, — пояснив Себ співчутливим тоном. — Це печатка смерті. Я ж казав, що через втручання Розанни твоє життя під загрозою…