Сім драконів для Білосніжки. Таємниці Сніжної академії 1 - Галлея Сандер-Лін
«Вирішимо щось, танцюй поки що, танцюй…»
І Сніжа танцювала... Один танець, потім другий, третій, четвертий... Якби не язик, який майже плавився від близькості дракона, ніщо не псувало б чистого захоплення, яке відчувала Сніжана в обіймах цього спокусника. Так, партнер він на заздрість багатьом, і ці його літальні (чи левітаційні?) штучки... Мабуть, так він і підкорює жінок. Точніше, ще й так…
— Бачу, тобі подобається, — хмикнув лускатий. За час репетиції вони встигли перейти на «ти». — Радий, що мені трапилася дуже здібна учениця, яка не осоромить вчителя на балу.
— А я рада, що мені попався гідний учитель, — повернула люб'язність дівчина.
— Недарма я вирішив розвіяти твою можливу тугу, нареченонька, — чарівно посміхнувся шостий Неверваль і зробив різкий поворот, надто міцно притиснувши Сніжану до себе. — Готовий скрасити тобі й залишок цього дня… — тепер у його тоні з'явилися спокусливі нотки.
От же ж ловелас!
— А як же бал? Боюся, вдвох нам залишитися ніяк не вийде… — м'яко заперечила Сніжа, бажаючи і відмовити, і не зробити декана ворогом.
— Я про свято і кажу. Ти ж залишиш мені три останні танці? — його очі призовно заблищали. — Я зможу показати всім присутнім, яка коштовність дісталася нам сімом. І покажу навіть краще, ніж мої брати, можеш у цьому не сумніватися.
«Ах ти хитрий драконище! Хочеш бути останнім партнером, а після свята нав'язатися у провідники та…»
«Правильно мислиш, від нього пожадливістю тягне з перших миттєвостей знайомства! — підтвердила дракониця. — Не смій залишати його наостанок!»
Чоловіча енергетика, яку випромінював Севар, майже пригнічувала, а його драконяча сутність намагалася підпорядкувати. Тільки заступництво дракониці, яка знову клацнула велелюбного кавалера по носу і змусила відсахнутися, врятувало Сніжу від його поцілунку. Ні, це нечесно! Інші дракони виявляють хоча би подібність такту і чекають кожен свого тижня, який Сніжа має з ними провести, а цей… Зовсім по жінкам зголоднів?
— Я, зрозуміло, залишу для вас танець, але думаю, що завершити бал варто з наймолодшим із братів, — знайшла вірну відповідь Сніжка, згадавши, що у відомому мультфільмі про Білосніжку саме молодший із гномів був наймилішим і найневиннішим. Втім, все це вилами по воді писано, може, цей дрібний дракончик ще те диявольське створіння. — Мені здається, що буде неправильно, якщо він випередить когось зі старших братів…
— Наш молодшенький… — шостий Неверваль продовжив танець, щоправда, тепер уже на більш пристойній відстані. — У нього дуже мінлива вдача… — почав було дракон, але його перервав стукіт у двері, після чого до зали заглянув Себастьян.
— Пане декане, з палацу прибула сукня, — шанобливо повідомив лис. — Адептці Невер вже час одягатися…
— Ах, як же не хочеться переривати наш танець, але вам справді треба приготуватися і сяяти сьогодні ввечері так, як ще ніколи не сяяли, — проворкував декан і приклався губами до ручки Сніжки. І не просто приклався, а трохи прикусив ніжну шкіру і ледве вловимо ковзнув по ній язиком. Язик самої Сніжки в цей момент ніби на сто шматочків розрізали, вона навіть злегка застогнала, але приховала це за змученою посмішкою і вирішила, що обов'язково вимагатиме з Себа відповіді на свої запитання, і прямо зараз! — Я не прощаюся, а лише кажу «до побачення»…
Вийшовши із зали у супроводі наставника, дівчина щосили стримувалася, щоб одразу не накинутися на нього з розпитуваннями, але дочекалася, поки вони відійдуть подалі.
— Магістре Д'ардженто, я б дуже хотіла з вами поговорити, — почала вона. — Сподіваюся, покоївка чекає не в моїй кімнаті?
— Ні, вона зараз проходить перевірку у ректора і приєднається до нас трохи пізніше, — повідомив він. — Глава академії вирішив особисто просканувати людину, яка вам прислуговуватиме, як і саму сукню. Нам зайві сюрпризи ні до чого.
Від його слів стало ще тривожніше, ніж раніше. Якщо Кватар перевіряє навіть те, що прибуло з палацу, це або його параноя, або існує реальна загроза.
— Про що ви хотіли поговорити, адептко Невер? — запитав наставник, коли вони опинилися в Сніжкиній спальні.
— Себастьяне, чи не ти обіцяв, що прийдеш за першим сигналом браслета?! — напустилася на лиса вона. — Та мене ця химерна лисиця ледь на крижану статую не перетворила, а ти так і не прийшов! Як ти міг мені не допомогти?
— А хто сказав, що я не прийшов? — посміхнувся він. — Просто… тобі допоміг дехто інший. Як я міг заважати твоєму спілкуванню з потенційним майбутнім чоловіком? Та й нам було цікаво перевірити твій потенціал… Чи не прорветься магія у стресовій ситуації, та й взагалі, як ти тримаєшся з іншими…
— Ви... так ви були у змові і просто ставили на мені експерименти? — обурення Сніжки досягло точки кипіння.
— Тобі ж сказали: роду потрібна сильна дракониця, — заявив братець, ніби нічого не сталося. — У тому числі сильна і характером. До того ж від жалюгідних потуг адептки Снорідж браслет тебе чудово захистив.
У Сніжани просто не вистачало слів. Її тут взагалі за людину вважають?
«Не вважають, ти ж дракониця, — підказала внутрішня драконяча половина. — Тому й ставляться відповідно».
— Гаразд, тоді що відбувається з моїм язиком? — вона пильно дивилася на чорно-бурого, намагаючись прочитати його реакцію.
