Сім драконів для Білосніжки. Таємниці Сніжної академії 1 - Галлея Сандер-Лін
«Отже, тут правителя називають «сяйність», а не «сіятельство», «світлість» чи «величність»? Як цікаво…» — зазначила Сніжа.
— Чи є щось, чим я можу образити чи зачепити володаря? — поцікавилася вона. — Які тут взагалі етикетні норми? Якщо все так, як ти кажеш, мені потрібно поводитися якомога обережніше і не дражнити гусей…
— Правильно мислиш, «сестричко», — долоня лиса торкнулася волосся Сніжки, немов він і справді був її старшим братиком. — Поки чепуритимешся, я розповім тобі основні правила поведінки та інші дрібниці… Так, ти маєш поводитися шанобливо, але водночас не опускати голову, пам'ятаючи, що належиш до правлячого роду і є потенційною матір'ю наступного покоління сніжних драконів.
— Даремно ти це сказав, — одразу скисла Сніжа. — До речі, я маю серйозні сумніви, що взагалі витримаю перебування на балу. Поруч із драконами у мене язик майже плавиться, а якщо врахувати, що їх там буде семеро… Себастьяне, миленький мій, може, є спосіб хоч трохи послабити ці симптоми, га? Я ж просто помру від болю.
І знову цей його співчутливий погляд. Себ у подібні моменти виглядає так зворушливо, ніби це не він тиранив її останні шість років.
— Вибач, я можу лише тимчасово замаскувати мітку, але не можу її зняти або послабити біль, — він злегка повів рукою в її бік, і Сніжана знову відчула щось схоже на потік його сили, а коли підійшла до дзеркала і висунула язика, мітки наче ніколи і не було.
— Дякую хоч за це.
Ех, якби її було так само легко прибрати, як приховати. Але навіть коли печатки не видно, біль від неї такий, що хоч вовком вий.
— Не думав, що відчуття настільки неприємні… — Себастьян знову торкнувся рукою її волосся. — Але тобі доведеться терпіти і до певного часу тримати себе (вірніше, драконів) у рамках, тоді біль буде не такий інтенсивний. Коли зрозумієш, що готова поцілувати кандидата, — дій, дай знак, що не проти поцілунку.
— Угу, навіть не намагайся мене переконати, що вони тільки того й чекають, щоб хотіти мене поцілувати, — буркнула вона. — Їм, здається, лише розмноження й потрібне.
— Значить, твоє завдання зробити так, щоб їхня голова була зайнята думками про поцілунки з тобою, а тільки потім про потомство, — Себ (вкотре вже?) визирнув у вікно. — Експериментуй, спробуй знайти підхід до кожного…
— Ну, з шостим Невервалем найлегше: він і так сьогодні двічі намагався мене поцілувати…
— Севар не любить ділитися, — лис виразно пограв бровами. — Сподівається, що ти призначена саме йому, тому не хочеш дозволяти іншим тебе цілувати. Так що подумай: може, все ж таки почнеш з нього?
— Себастьяне, я все хочу спитати… — озвучила Сніжана ті думки, які не давали спокою. — А навіщо ми все приховуємо від драконів? Вони ж сильні та могутні. Може, розповімо їм про все і…
— І тоді вони всімох, не чекаючи своєї черги, кинуться тебе цілувати (і не тільки цілувати!), начхавши, хочеш ти цього чи ні, — не поділив ентузіазму перевертень. — Я не для того беріг тебе стільки років… За оргіями скучила? — у його вустах це прозвучало особливо неприємно. — Якщо лускаті дізнаються, що є ризик тебе втратити, вся їхня показна делікатність піде псові під хвіст. А якщо й поцілунки не допоможуть... вони вдадуться до ритуалу, і для тебе це найгірший варіант.
— Чому?
— Тому що цей ритуал, який силою визначає істинність… він дуже ризикований і може підрізати тобі крила, — між брів наставника залягла складка. — Саме тому володар планує використати його тільки в крайньому випадку і дає час на знайомство. І це нам на руку! Тож, у твоїх же інтересах потерпіти біль та поцілувати всіх сімох тоді, коли будеш до цього готова, повір мені. На кожного кандидата є максимум тиждень, вибір за тобою.
— А…
Несміливий стукіт у двері повторився двічі, перш ніж у кімнату з шанобливим виглядом зазирнула молода жінка, за спиною якої висіли в повітрі великий непрозорий чохол і не менш значний саквояж.
— О, а от і сукня… — привітав її Себ. — Заходьте.
— З вашого дозволу, сіє Невер, сіяре Д'ардженто, — вклонилася покоївка і зайшла до кімнати, а речі слухняно влетіли за нею.
— Ну що, час робити з тебе красуню, щоб у драконів дух захопило... — прошепотів Себ і підморгнув.