Книга імен - Джил Грегорі
Вона підійшла до круглого стола з вишуканою атласною скатертиною. Посередині стояла незапалена свічка, поряд лежали сірники. Мовчки витягла колоду Таро.
— Ласкаво прошу. Не сподівалась у такий дощовий вечір на відвідувачів. Кому з вас ворожити?
Мені. Якби ж тільки я вірив, що ти можеш сказати, чи зі Стесі все добре, — із сумом подумав Девід. Не знати, що там діється, було мукою, та наразі хоч-не-хоч треба абстрагуватися від тривожних думок.
— Насправді нам потрібна певна інформація. — Девід відсунув стілець для Йаелі й сів поруч.
— У цих картах дуже багато інформації, — відповіла старенька та простягнула колоду. — Хто тасуватиме?
Натомість Девід порився в сумці й витяг звідти карту рабина.
— Нас більше цікавить, що ви можете сказати про це.
Ворожка, трохи роздратована, поклала колоду на стіл і сіла навпроти них. Знизавши плечима, взяла карту, якусь мить розглядала намальовану вежу, потім перевернула карту іншим боком.
— Це вежа. Що ще ви хочете знати про цю карту?
— Зрозумів. Я знаю той район.
Джейм Джилліс клацнув пальцями, подаючи знак Енріке, що лежав упоперек двоспального ліжка в їхній кімнаті в мотелі. Пуерториканець миттю зірвався на ноги, взяв зі стола ключі від фургона та попрямував до дверей. Джилліс, усе ще розмовляючи по мобільнику, поспішив за ним.
— Буде зроблено. — Джилліс підняв комір. — Уже виїжджаємо.
Дорогою до фургона він коротко ввів напарника в курс справи.
— Чорт забирай, нам пощастило. Маємо ще один шанс. Вони щойно вийшли з «Йоцуби». Знаєш, біля Ріверсайд-парку?
Йаель підсунулась ближче до стола.
— Нас цікавить, що означає цей малюнок.
Ворожка повернула карту до неї і, дивлячись у вічі, сказала:
— Вежа — це карта зі Старших Арканів, яка означає попередження. Це найзловісніша карта в усій колоді.
— У якому сенсі найзловісніша? — запитав Девід. Ворожка перевела погляд на його стривожене обличчя.
— Вона віщує смерть, руйнацію, страх і пожертву. Інакше кажучи, щось має от-от змінитися.
Вона тицьнула пальцем на людей, що падають із вежі.
— Ось, це зображено туї"— болісне падіння, що веде до розкриття великої істини. — Вона відхилилась на спинку стільця, і раптом невідомо звідки їй на коліна вискочив кіт, білий як сніг. Девід навіть не помітив його раніше в кімнаті.
Ворожка погладила кота й сказала:
— Що, Кабукі, прийшов подивитися на гостей?
Девід нетерпляче засовався.
— Ще щось можете сказати?
— Скільки у вас часу? — усміхнувшись, запитала вона. Скинула кота з колін, підвелась і пошаркала до шафи з книжками. Оглянула полиці, витягла грубий том і принесла до стола.
Швидко знайшла потрібну сторінку.
— Ось. — Примружившись і тримаючи книжку близько біля очей, вона почала читати: — «Вежею править войовнича планета Марс», отже, ця карта говорить про війну. «Війна між системами, побудованими на брехні», — співом читала ворожка. — А ще, — вона показала на блискавку, що вдарила у вершину вежі, — сліпучий спалах істини.
Вона відклала книгу й уважно подивилась на них.
— Коли ця карта випадає комусь у ворожінні, я кажу цій людині, щоб сподівалася якогось приголомшливого одкровення. Такого потужного, що може повалити монарха — або зруйнувати традиційну систему вірувань.
Традиційну систему вірувань. — У Девіда похололо в грудях. — Чи можна вважати цивілізований світ традиційною системою вірувань?
Тільки не приймай ці байки за чисту монету, — сказав він собі.
Старенька знову заговорила, а надворі гримнув грім. Раптом світло згасло, і якусь мить вони, затамувавши подих, сиділи в цілковитій темряві, чекаючи, доки ворожка запалить свічку.
— Ну от, так воно краще, — спокійно пробурмотіла вона. Від свічки йшло вгору тонке пасмо ванільного аромату.
Девід роззирнувся, сподіваючись, що електрика от-от з'явиться.
У мерехтливому світлі свічки він побачив виснажене й напружене обличчя Йаелі. Але голос її прозвучав чітко й рішуче; вона різко змінила тему:
— Скажіть, а в цій книжці написано щось про зв'язок між Таро та юдейським містицизмом?
— Ну звичайно. Це кабала. — Ворожка кивнула. — В одних книжках сказано, що ці речі пов'язані, в інших — що ні. Насправді, вони мають багато спільного.
Вона підсунула книжку до Девіда.
— Електрика так скоро не з'явиться. Тобі легше читати при свічці, ніж мені.