Проклята - Наталка Смеречинська

І з такою гіркотою вона те сказала, що стало зрозумілим: про страшну репутацію жінка знає не з чужого досвіду. 

Я вже відкрила рота, щоб сказати, що бабцю жорстоко вбили та чари їй не допомогли, але вчасно спіймала повний перестороги погляд Кості. 

Хмм, якщо це не треба розповідати, то я звичайно помовчу, але дивно якось. Якою б страшною не була відьма та нелюдська несправедливість стосовно неї і її родини була ще страшніша. 

- Покажіть нам згарище - раптом попрохав Владислав - Далеко воно?

- Ні! Близько, але навіщо то вам? - жінка здивованим поглядом обвела нашу компанію - Від дому ще років зі сто тому нічого не залишилось, а зараз. ..

Ольга стисла губи й не схвально похитала головою. Пояснювати не потрібно було, ми приблизно уявляли що побачимо.

-Треба - просто і лаконічно повідомив Костя, піднімаючись - Поїхали! Ми вас туди завеземо!

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно