Господиня - Стефані Маєр
— Гаразд, — Іян нахилився до мене, і його ясні очі зустрілися з моїми. — Я скоро повернусь. Не бійся.
— А я й не боюся.
Він нахилився й торкнувся вустами мого чола.
Мабуть, нікого це не здивувало більше, ніж мене, хоча мені почулося, що Джаред аж охнув. Я ж від подиву роззявила рота, а Іян тим часом розвернувся і вибіг із печери.
Док втягнув повітря крізь зціплені зуби — наче свиснув навпаки.
— Що ж, — зронив він.
Двоє чоловіків довго витріщалися на мене. Але я страшенно втомилася, і мені було байдуже, що вони подумали.
— Доку… — почав був Джаред тривожним голосом, але галас у коридорі перебив його.
В отвір протиснулося п’ятеро чоловіків. Попереду Джеб із Кайловою лівою ногою в руках. Праву ногу ніс Вез, Енді й Аарон тримали тулуб. Голова Кайла звисала з плеча Енді.
— Чорт, ну й важкий він, — пихтів Джеб.
Джаред і Док водночас кинулися на допомогу. Кілька хвилин сварок і стогонів — і Кайла зрештою вклали на ліжко за кілька футів од мене.
— Вандо, скільки часу він без тями? — запитав Док. Він підняв Кайлові повіки, щоб сонце освітило зіниці.
— Ну… — я гарячково міркувала. — Поки я була тут, ще хвилин десять Іян ніс мене сюди, і ще п’ять хвилин перед тим…
— Тобто щонайменше двадцять хвилин?
— Так, приблизно.
Поки ми консультувалися, Джеб уже поставив власний діагноз. Ніхто не помітив, як він підійшов до узголів’я Кайлового ліжка.
Ніхто не помітив — поки він не вилив пляшку води прямісінько Кайлові на обличчя.
— Джебе! — сварливо вигукнув Док, відкидаючи Джебову руку.
Але Кайл поплювався, кліпнув і застогнав.
— Що трапилося? Куди поділася ця істота? — він поворушився, щоб роззирнутися. — Підлога… рухається…
Від самого його голосу я вчепилася в краї ліжка — тілом прокотила хвиля паніки. Нога заболіла. Може, якось дошкандибаю до виходу? Якщо повільно…
— Все гаразд, — зронив хтось. Вірніше, не хтось. Цей голос я упізнаю серед усіх.
Джаред став між моїм ліжком і Кайловим, спиною до мене, опустивши очі до здорованя. Кайл вертів головою і стогнав.
— Ти в безпеці,— мовив Джаред тихо. На мене він і не глянув. — Не бійся.
Я глибоко вдихнула.
Мелані хотіла його торкнутися. Джаредова рука лежала на краю мого ліжка — так близько від мене!
«Будь ласка, не треба, — сказала я Мелані.— Обличчя і без того пече!»
«Він не вдарить тебе».
«Це ти так думаєш. А я не ризикуватиму».
Мелані зітхнула; вона так і тягнулася до Джареда. Було б набагато легше стримуватися, якби я й сама не тягнулася до нього.
«Дай йому час, — переконувала я. — Нехай звикне до нас. Зажди, поки він нарешті повірить».
Вона знову зітхнула.
— Ох, чорт! — заричав Кайл. Мій погляд метнувся до нього. З-під ліктя Джареда в мене втупилися ясні очі.— Таки не впала! — розлютився Кайл.
Розділ 34Похорон
Джаред гойднувся вперед — геть від мене. Кулак його смачно врізався Кайлові в щелепу.
Кайл тільки закотив очі, рот його розтулився.
На кілька секунд у печері запанувала цілковита тиша.
— Гм, — мовив Док рівним голосом, — з медичної точки зору це було не зовсім доречно.
— Зате мені стало легше, — похмуро відповів Джаред.
Док ледь помітно усміхнувся:
— Що ж, гадаю, ще кілька хвилин непритомності не завдадуть йому непоправної шкоди.
Док знову зазирнув Кайлові в зіниці, поміряв пульс…
— Що трапилося? — запитав мене Вез пошепки.
— Кайл намагався вбити цю істоту, — відповів Джаред, не встигла я й рота розтулити. — Невже хтось здивований?
— Він не хотів… — пробурмотіла я.
Вез поглянув на Джареда.
— Здається, альтруїзм дається їй значно краще, ніж брехня, — зауважив Джаред.
— Ти навмисне намагаєшся мене розізлити? — не витримала я. Терпець мені урвався. Скільки вже я не спала? Гірше за ногу боліла тільки голова. При кожному подиху кололо в боці. Вперше в житті я з подивом усвідомила, що злюся, злюся по-справжньому. — Якщо так, то вітаю — тобі вдалося!
Джаред і Вез вражено витріщилися на мене. Певна, якби я могла бачити обличчя інших, то, мабуть, прочитала б на них такий самий вираз. Ну, може, не в Джеба: він непроникний, як гравець у покер.
— Я — жінка, — ображено мовила я, — і мені діє на нерви, коли мене називають «істотою».
Джаред здивовано кліпнув, а тоді його обличчя знов застигло.