Радіоп'єси - Інгеборг Бахман

ДЖЕННІФЕР Дякую. Ідучи, зітхає. Мій кавалер. Я надто втомилася, щоб повертатись додому. Пішли.

ЯН Я мушу завтра щонайпізніше о десятій… Пробач. Ми зараз підемо в перший готель, який тут знайдемо. Тебе це влаштує?

ДЖЕННІФЕР Скажи мені ще раз щось про мої очі!

ЯН Я думаю, немає жодного сенсу шукати далі. Вже надто пізно.

ДЖЕННІФЕР Або про мої вуста. Як то було? Ти торкнувся соломинкою моїх уст, і своїм коліном мого… А потім сказав:

ЯН Pas d’histoire[42].

ДЖЕННІФЕР Ні.

ЯН Тоді я відразу скажу Тобі, що цінуватиму, якщо Ти не робитимеш із цього жодних історій.

ДЖЕННІФЕР вона тремтить Ходімо далі, ми довго ще йтимемо далі.

ЯН Вже незабаром світатиме, дитино моя. Що Ти звично робиш в цей час?

ДЖЕННІФЕР Сплю. Та коли влаштовують танці наприкінці тижня, я також так довго не сплю. І Артур цілує мене на добраніч, або Марк, або Трумен. Чи бачив Ти Трумена? Він тоді був зі мною, він дуже, дуже хороший. І Ти мусиш зараз поцілувати мене на добраніч.

ЯН Облиш це краще для Трумена, а чи Марка.

ДЖЕННІФЕР Звичайно, Ти не мусиш. Нікому цього не кажи. Вони зупиняються. Що тобі треба тут, у цьому потворному домі?

ЯН Ти маєш бути розважливою.

Вони заходять до будинку.

ЖІНКА заспаним, неприємним голосом Чого забажаєте?

ЯН Ви ще маєте вільну кімнату?

ЖІНКА Лише тут, внизу. Кімната номер один. Оплата наперед. Ось ключ. Звільнити опівдні.

Вони мовчки йдуть коридором, він відчиняє, і після того, як вони зайшли, зачиняє двері в кімнату.

ДЖЕННІФЕР З незнайомим не йдуть до готелю, чи не так?

ЯН Я раніше вже чув подібне.

ДЖЕННІФЕР О, повітря тут просто жахливе. Вентилятора навіть немає.

ЯН Це так погано?

ДЖЕННІФЕР Ні. Але ж я не можу, так одразу не можу. Я ж нічого про Тебе не знаю. О, розкажи мені щось про себе. Нам треба поговорити й поміркувати.

ЯН Роздягнися!

ДЖЕННІФЕР близька до плачу Мої бідні руки. Мої бідні, бідні руки. Лише поглянь на них.

ЯН Чи не сама ти спонукала мене до цього? Мені ще ніколи не спадало на думку, комусь завдавати болю.

ДЖЕННІФЕР Якби хоч кімната не була такою брудною і темною — щось на зразок притулку для мух з тарганами. І сама я стала брудною від цього волого-солодкого, липкого повітря. Чи відчуваєш Ти присмак сиропу в повітрі?

ЯН тепліше Ти сама надзвичайно солодка, моя Дженніфер. Не думай про це, заплющ очі. Робить коротку паузу, веде далі з легкою іронією. О ні, я сказав: «солодка»?

ДЖЕННІФЕР тремтячи Так.

ЯН Я хотів сказати щось зовсім інше. Знаєш, при цьому не думаєш вже ні про що! Насправді я думаю, що завтра зранку маю бути в корабельному бюро.

ДЖЕННІФЕР А що сказала щойно циганка?

ЯН Щось інше, аніж графолог, який перед нею підходив до нашого столу. Надто видовжені нижні криві твого письма засвідчують чуттєвість, мої надто вузькі великі літери свідчать про те, що я щось приховую, а розмашисті риски літери «Т» вказують на сміливу фантазію. За доброї волі та при відповідних знаках Зодіака гармонія в партнерстві можлива. Однак, солодка моя Дженніфер, яку ми коротку ніч проведемо, не знаючи, які довгі дні кожен з нас провів у минулому!

ДЖЕННІФЕР беззвучно Мені вимкнути світло?

ЯН Вимкни. І повір мені, я з таким задоволенням огорнув би снігом Тебе, щоб Ти стала ще прохолоднішою, ніж була, щоб Ти жалкувала потім за цим ще більше. Я також, напевно, за цим жалкуватиму, або, у кращому разі, просто забуду. Наперед не знаєш нічого. Та й потім також. Одна ніч — це надто багато, і надто мало.

ДЖЕННІФЕР ігноруючи те, що він сказав Я могла б увімкнути радіо. Тут має бути нічна програма. Завжди, коли я повертаюсь додому, я слухаю музику перед тим, як заснути. Це так гарно.

ЯН Музика? Моя люба Дженніфер, Ти не слухатимеш зараз музики — і, все-таки, починає тихо звучати музика — бо я не дозволю цього.

ДЖЕННІФЕР зі слізьми на очах Ні? Ти жахливий. Чому? Чому Ти це робиш? Чому, чому, чому?

ЯН А чому Ти тоді цілуєш мене? Чому?

Музика, яка голоснішає, перестає звучати, і якусь мить панує тиша.

ЯН Дженніфер! Прокиньтеся! Я прошу Вас.

ДЖЕННІФЕР сп’яніла від сну Котра година?

ЯН Дванадцята. Я вже давно мав бути…

ДЖЕННІФЕР приходить до тями Давно. Звичайно.

ЯН Звідси виглядає так, ніби надворі ніч. Вікно в позачасся. Колодязь, в якому ніколи немає світла. А Ви, поміж іншим, мали рацію щодо бруду.

ДЖЕННІФЕР Та йдіть уже. Я не вимагала, щоб Ви на мене чекали. Ви більше не купите квитка і пропустите корабель.

ЯН Не говоріть так, Дженніфер. Ви були чарівною, і я маю бути Вам вдячним.

ДЖЕННІФЕР зміненим голосом, прямолінійно Це бридко, чи не так?

ЯН Що?

ДЖЕННІФЕР Прокинутися в темряві, і так глибоко, глибоко внизу. З цим присмаком у роті.

ЯН Ми підемо поснідати, і потім Ви чутиметеся краще.

ДЖЕННІФЕР Я не відчуватиму, я вже нічого більше не відчуватиму.

ЯН силувано, обережно Може б, Ти одягнулася, люба? Тоді ми зможемо спокійно про це говорити. Насамперед нам потрібно забратися звідси геть!

ДЖЕННІФЕР Подайте мені мій одяг. Я дозволяю Вам до нього торкатися. І Ви не мусите відвертатись. Холодно. До якої нової ввічливості й дистанції Ви хочете мене привчити?

ЯН Вибач, жалкую.

ДЖЕННІФЕР Попри те, що я була такою чарівною?

ЯН з теплотою в голосі Пробач, будь ласка. Я мусив про це здогадатись.

Хтось стукає в двері.

ЖІНКА ззовні Ви звільняєте кімнату, а чи залишаєтесь?

ЯН Уже йдемо.

ЖІНКА Давай, давай! Здалеку. Коли ми маємо прибирати?! Неподобство! Вже пополудні. Тут треба було б…

ГОЛОСИ

ІДІТЬ НА ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ЙДІТЬ ДАЛІ

ДОВІРТЕСЯ НАМ ЗІЗНАЙТЕСЯ НАМ

ЧОМУ НЕ ВТІШАТИСЯ БЕЗ КАЯТТЯ

РОЗКАЖІТЬ ПРО ЦЕ ВСІМ РОЗКАЖІТЬ ПРО ЦЕ ЦІЛОМУ СВІТОВІ

ПОЗНАК НА СОНЦІ РАХУНОК НА МІСЯЦІ

ПАЛИВО МРІЙ ГУСТІШЕ СВІТЛІШЕ ПАЛАХКОТЛИВІШЕ

ОСТАННЮ ВАШУ СОРОЧКУ УСЕ МАЄ СВІЙ ШЛЯХ

НАВІЩО ВИНУВАТИТИ ІНШИХ

ПІДБАДЬОРТЕ ДОДАЙТЕ НАСНАГИ ВВЕДІТЬ В ОП’ЯНІННЯ

РОЗДАЙТЕСЯ ВШИР ВДИВЛЯЙТЕСЯ ВДАЛЬ

ДУМАЙ ПРО ЦЕ ПРИ ЧЕРВОНОМУ СВІТЛІ:

СТІЙ! ТИ НЕ ЗМОЖЕШ ЦЬОГО ЗРОБИТИ —

ЯН Лист від білки?

ДЖЕННІФЕР категорично Жодних листів від