Скляний слимак - Мілорад Павіч

гостем!

Чоловік у чорному сміється й кусає різдвяного калача.

Чути пісню, з коридору. Група Колядників, наче вихор, влітає до квартири. Вони несуть «Вертеп» — це яскиня з картону, на ній звізда, а в ній ясла, в яких новонароджений Христос, а біля ясел Йосиф і корови, віслюки та вівці. Все з пофарбованого дерева. На поклін до них підходять актори, які грають трьох царів, пастушків тощо. Колядники піснею вітають із Різдвом господарів:

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся, ой радуйся земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, etc. Та кладіть калачі з ярої пшениці, etc. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, etc. А той перший празник — Рождество Христове, etc. А той другий празник — святого Василя, etc. А той третій празник — святе Водохреща, etc. Хай святкує з нами вся ваша родина, etc.[2]

Давид і Дівчина винагороджують Колядників, які разом із Паном у чорному покидають квартиру. Прощаючись, Давид непомітно опускає як подарунок у кишеню Пана в чорному садовий ніж, украдений у корчмі. Колядники, виходячи, співають:

Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, як человік пеленами убого повився. Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком на колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. etc.

Закохана пара знову залишається сама в квартирі Дівчини.

ДАВИД: Я вкрав у нього люльку, а поклав до його кишені садового ножа. Нехай трохи поторгує холодною зброєю. Знаєш це — коли щось украдеш, щось і подаруєш.

ДІВЧИНА: Де про це написано?

ДАВИД: У Павича.

ДІВЧИНА: Що то за Павич?

ДАВИД: Зараз побачиш (сміються). Тепер нарешті можемо запалити нашого скляного слимака. Загаси світло, щоб було святковіше… До речі, запальнички ми вже не маємо!

ДІВЧИНА: Ось сірники.

Давид виймає сірника. Дівчина гасить світло, моторошна музична тема виявляє скляного слимака. Давид черкає. У тому світлі від сірника сяє у всій своїй красі скляний слимак. Лише його видно на сцені. Перед тим, як Давид піднесе сірника до скляного слимака, Дівчина й він зливаються у довгому поцілунку. Доки ще в Давидовій руці горить сірник, падає завіса.

Приміщення залишається ще ДВАДЦЯТЬ СЕКУНД у повному мороці, чекаючи на вибух. До вибуху не доходить і світло запалюється знову.

КІНЕЦЬ Примітки
1

Тут читати: МОЛОДИК У ЧАЛМІ (примітка верстальника).

(обратно) 2

Ремарка перекладача: нагадую, що сам М. Павич у вступній ремарці радив режисерові вибирати колядки на свій розсуд; тут — лише моя пропозиція, тут і ще раз далі.

(обратно)
Оглавление Мілорад ПАВИЧ СКЛЯНИЙ СЛИМАК Вистава на дві перші дії ПЕРША ДІЯ ВПЕРШЕ   ПЕРША СЦЕНА   ДРУГА СЦЕНА   ТРЕТЯ СЦЕНА   ЧЕТВЕРТА СЦЕНА   П’ЯТА СЦЕНА   ШОСТА СЦЕНА   СЬОМА СЦЕНА   ВОСЬМА СЦЕНА ПЕРША ДІЯ ВДРУГЕ   ПЕРША СЦЕНА   ДРУГА СЦЕНА