Балтазар прибуває в понеділок - Теодор Костянтин

— Що ви зробили зі схемою?

— Вона теж у Меланії Сакеларіє.

— І її украла? Що за жінка! Великого Балтазара перемогла жінка з чарівним голосом! — іронічно говорив Богдан. Хоч і чекав, що Дуку ось-ось почне кахикати в знак заперечення.

— Ви сказали з іронією, пане, але я запевняю, що Меланія Сакеларіє незвичайна жінка. До того, як вона почала служити двом господарям, вона була дуже хорошою резиденткою.

— Коли ви довідалися, що не вдалося вивезти Бакалу за кордон, ви ще сумнівалися щодо подвійної гри Меланії Сакеларіє?

— Ні, не сумнівався! Новий резидент, тобто Финтинару, повинен був її ліквідувати. На жаль, він покінчив самогубством.

— Пане Балтазаре, взагалі мені все ясно. Я лише хотів дещо запитати вас про вашого alter ego. Ви нам пояснили, що Боба ви взяли до Румунії для того, щоб він, дублюючи вас, дав вам змогу вільно діяти. Це правда?

— Звичайно.

— Я гадаю, що не лише це було вашою метою. Ви для нього визначили ще одну роль — бути вашим громовідводом на випадок небезпеки. І, на жаль для нього, йому й довелося виступити в цій ролі, яка була для нього фатальною. Правда?

— Так.

— Хто вам сигналізував про небезпеку? Финтинару?

— Так. По радіо тої миті, коли ваші люди прийшли по нього.

— А ви по тривозі підняли Боба. Уранус, звичайно, кодове слово. Що воно означає?

— Негайно приступити до виконання плану «Фортітюд» («Мужність»).

— Розкажіть про цей план.

— Після самогубства Финтинару над Бобом нависла небезпека. Ви могли щомиті його заарештувати, бо ви його сплутали з Балтазаром, тобто зо мною. А цього не повинно було трапитися раніше, ніж мінімум через сорок вісім годин. І щоб цього не трапилося, я наказав Бобові застосувати план «Фортітюд». Вій застосував його, і ви повинні визнати, що це йому вдалося.

— Якщо ви сьогодні тут перед нами, і не з доброї волі, це значить, що все відбулося не так, як ви передбачали.

— Події відбулися згідно плану. Та Боб, очевидно, після арешту базікав більше, ніж треба.

— Боб нічого не виказав.

— Як? Зовсім нічого?

— Тепер ви можете знати правду, пане Балтазаре. Боб мовчав, бо коли ми його знайшли, то він уже п’ять днів лежав мертвий.

Балтазар вперше, здавалося, втратив самовладання.

— Ідіот! Отже, замість того, щоб здатися прикордонникам, він опирався чи намагався втекти. Не розумію. Згідно плану він повинен був здатися.

— Поясніть, у чому суть плану «Фортітюд».

— Я вам сказав. Відтягнути свій арешт на сорок вісім годин. Боб діяв згідно плану. Бо коли б він, одержавши сигнал "уранус», поспішив залишити країну, його, в кращому разі, заарештували б на кордоні, тобто через кілька годин. Але, на ваш подив, замість того, щоб рушити до Недлака, він поїхав до Констанци, тобто до моря. Цей марштрут вас спантеличив, і ви одразу відтягнули його арешт. Ви, певно, міркували так: якщо це слово означало б небезпеку, то чи захотів би Балтазар засмагати на узбережжі моря? Чи не їде він туди, щоб з кимсь зустрітися, може, щоб передати чи одержати якусь інформацію? Ні, не будемо його заарештовувати. Краще прослідкуємо за ним, побачимо, з ким він зустрінеться, зрештою, він від нас не втече. Гадав, що ви подумаєте саме так. І не помилився. Перша частина плану вдалася. Двадцять чотири години було виграно. Тоді Боб приступив до виконання другої половини плану. Вночі він залишив готель, обдуривши людей, що стежили за ним. Бачите, я говорю, ніби був присутній при тому. Насправді я лише викладаю вам подробиці плану «Фортітюд». Отже, після того, як Боб зумів непомітно вислизнути з готелю, він рушив до кордону попутними машинами. Це навмисне для того, щоб наступного дня було досить свідків, які б підтвердили, що вночі везли його туди чи туди. Сподіваюсь, що він зумів залишити досить слідів після себе.

— Зумів, — підтвердив Дуку.

— Прибувши до кордону, Боб сховався, мабуть, на кукурудзяному полі чи в іншому місці й лежав там увесь день. Наступної ночі також. Потім… потім я вже й не знаю, що трапилося, якщо ви твердите, що Боб мертвий.

Балтазар замовк. Він чекав на інші запитання. Та Дуку обмірковував те, що почув. Чому Боб ухилився від інструкцій плану «Фортітюд»? Чому він не здався прикордонникові? Невже йому так подобався панічний жах солдата, що він вдався до тої безглуздої гри, яка зрештою скінчилася фатально для нього? Мабуть, це було єдиним більш-менш вірогідним поясненням.

— Останнє запитання, пане Балтазаре. Згідно плану Боб повинен був відволікати нашу увагу протягом сорока восьми годин, поки ви не знайшли б безпечне місце по той бік державного кордону Румунії. Чому ви цього не зробили?

— Ви забули про Меланію Сакеларіє. Я не хотів виїхати з Румунії без матеріалів, що їх вона украла в мене. Я повинен був неодмінно одержати схему апарата, що його винайшов інженер Бакалу. На жаль, я не зміг цього зробити. Та ведучи з нею переговори, я вже не зміг виїхати за ті сорок вісім годин, передбачені планом «Фортітюд». Я ж вам казав, що Меланія — незвичайна жінка.

— Отже, бажання дістати схему апарата для вас було важливішим за вашу особисту безпеку. Мені це дивно, пане Балтазаре.

— Панове, ризик пов’язаний із професією. А хіба, логічно міркуючи, мій від’їзд з Румунії через оті сорок вісім годин був дуже небезпечний? На мої тодішні розрахунки — ні. І ось чому: Боб на той час уже повернувся б до Мамаї або здався б прикордонникам. І в першому і в другому випадку ви, служба безпеки, уже знали б, що то все трюк і що в той час, коли ви його допитуєте, мене в Румунії вже немає. Чи була б у