Адвокат негідників - Джон Гришем

У машині ми з Напарником втуплюємося в мій мобільний, переглядаємо відео, на якому не що інше як вибух, який він вже описав. На виклик примчали принаймні дві команди пожежних і за якийсь час приборкали полум’я. Відео триває чотирнадцять хвилин, і, окрім того, що на ньому мій фургон, воно не становить собою жодної цінності. Коли екран гасне, озивається Напарник:

— Ну, і хто це зробив?

— Упевнений, що це Лінк, — відповідаю я. — У понеділок ми дали прочуханки двом його відморозкам. Око за око. Тепер граємо по-дорослому.

— Гадаєш, Лінк у країні?

— Сумніваюся. Це було б надто ризиковано. Як на мене, він десь неподалік — скажімо, у Мексиці чи на Карибах, десь за межами досяжності, але куди і звідки нескладно дістатися.

Заводжу двигун, і ми їдемо геть. Я вражений тим, скільки Напарник сьогодні говорив. Збудження від пережитого вибуху розв’язало йому язик. Думаю, йому боляче, але він нізащо в цьому не зізнається.

— Маєш план? — питає він.

— Так. Я хочу, щоб ти знайшов Міґеля Запате, брата Тадео. Тепер, коли багатообіцяюча кар’єра в змішаних бойових мистецтвах закінчилася, я впевнений, що Міґель увесь свій час присвячує торгівлі наркотиками. Я хочу, щоб ти пояснив Міґелю, що мені потрібен певний захист; що я представляю його молодшого брата у справі про вбивство безкоштовно, абсолютно задарма, бо я люблю малого, а він не може собі дозволити мені заплатити; і що на мене напосідають деякі типи, які працюють на Лінка Скенлона. Один із них — Фанґо, щоправда, справжнє його ім’я невідоме.

— Його називають Туббі. Туббі Фанґо, а справжнє ім’я — Денні.

— Нічого собі. А другий, той, якого ти приголубив своїм кийком?

— Відгукується на Рейзор, Рейзор Робіліо, справжнє ім’я — Артур.

— Туббі і Рейзор, — повторюю я, хитаючи головою. — І коли це ти займався цією дослідницькою роботою?

— В понеділок, після сутички, я вирішив трохи понишпорити. Насправді це було нескладно.

— Чудова робота. Отже, передай імена Міґелю і скажи йому, що він має сконтактувати з цими хлопцями і порадити їм відступитися. Міґель зі своїми приятелями займається кокаїном, а Лінк контролював цю сферу років тридцять тому. Не схоже, щоб Туббі і Рейзор якось перетиналися з Міґелем, проте хтозна. У тих колах зажди такі дивні зв’язки. Будь ласка, чітко поясни Міґелю, що я не хочу, щоб комусь завдавали шкоди; йдеться лише про залякування. Ясно?

— Ясно, босе.

Ми у кварталі муніципального житла. На вулицях темно і порожньо. І все ж, якби я цієї миті вийшов з машини і продемонстрував своє біле обличчя, то негайно привернув би увагу якихось неприємних типів. Якось я зробив таку помилку але, на щастя, зі мною тоді був Напарник. Під’їжджаю до тротуару біля його будинку і кажу:

— Думаю, пані Луела чекає.

— Я дзвонив їй, — киває він, — сказав, що у мене просто подряпина. З нею все буде гаразд.

— Хочеш, щоб я зайшов?

— Ні, босе. Вже майже третя. Їдь поспи.

— Подзвони, якщо щось знадобиться.

— Добре, босе. Завтра вибиратимемо новий фургон?

— Поки що ні. Я маю розібратися з копами і зі страховою компанією.

— Мені потрібен якийсь засіб пересування. Ти не проти, щоб я подивився онлайн?

— Давай. І будь обережним.

— Добре, босе.

Оскільки я не можу, принаймні поки що, змиритися з думкою опинитися поруч із Джудіт, та й вона, очевидно, воліє не бачити мене, ми з Джудіт вирішуємо обговорити все по телефону. Починаємо з якихось приємних останніх новин щодо нашого сина. Все у нього добре, він не страждає, не прагне говорити про останній вікенд. Розібравшись із цією темою, переходимо до справ.

Джудіт вирішила, що не хоче добиватися розслідування ФБР щодо Роя Кемпа і викрадення. Вона має на те власні вагомі причини. Все добре. Зі Старчером все гаразд. Якщо Кемп і його компанія настільки впали у відчай, що вкрали дитину, щоб здобути інформацію, то хтозна, на що ще вони здатні. Даймо їм спокій. До того ж довести, що Кемп брав у цьому участь, видається неможливим. Невже ми справді віримо, що ФБР переслідуватиме впливового посадовця правоохоронної системи? А ще у неї щільний робочий графік. Відкладати слухання вона не хоче. Для чого ускладнювати наші й без того напружені життя?

Джудіт — борець, упертий боєць, який ні перед чим не відступає. Та вона ще й вправний тактик, який уникає небезпек несподіваних наслідків. Якщо ми наполягатимемо