Підкорена босом - Аманда Рід

Кріпер зі своїми одержимими стеженнями зовсім вибив мене з колії. Але я вирішую сьогодні пустити ситуацію на самоплив, адже сьогодні я обіцяв Лізі незабутній вечір.

Навряд чи Макс діятиме агресивно до такої привабливої дівчини, але до цього питання я повернуся вже завтра. А сьогодні я планую зробити пропозицію найчарівнішої дівчини, яка під серцем носить мого малюка.

Сподіваюся, що цей день стане початком нашого нового, щасливого життя разом. З цими думками я дзвоню в ресторан та підтверджую броню столика. Спочатку я хотів зняти весь ресторан, а потім подумав, що це перебір.

Просто хочу, щоб цей момент був особливим, але не надто химерним. Все має бути ідеальним і в той же час природним. Ліза заслуговує на найкраще, і я готовий зробити все, щоб цей вечір запам'ятався нам обом на все життя.

Коли нарешті настає вечір, я відчуваю легке хвилювання, але впевнений, що все пройде ідеально. Я приїжджаю до ресторану першим. Ще раз дивлюся на обручку, яка дуже скоро стане символом нашого кохання і розумію, що зробив правильний вибір.

Таксі привозить мою дівчинку рівно у вказаний час. Її очі світяться радістю, коли вона бачить мене.

— Ти виглядаєш приголомшливо, — кажу я, подаючи їй руку.

— Дякую, — відповідає вона, збентежено опускаючи погляд. — Ти теж чудово виглядаєш.

Ми заходимо до ресторану, і нас проводять до нашого столика. Я заздалегідь вибрав затишне місце біля вікна з видом на вечірнє місто. Світло свічок створює романтичну атмосферу, і я відчуваю, як серце починає битися швидше.

Ми замовляємо вечерю і розмовляємо про все на світі — про малюка, про плани на майбутнє, про спогади. Час летить непомітно, і я розумію, що момент, на який я так чекав, нарешті настав.

— Лізок, — починаю я, беручи її за руку. — Я хочу сказати тобі щось дуже важливе.

Вона дивиться на мене з цікавістю та ніжністю.

— Ти знаєш, як я тебе люблю. Ти є сенсом мого життя, і я не можу уявити своє майбутнє без тебе. Ми вже скоро станемо батьками, і я хочу, щоб наше маля росло в повній та щасливій родині.

Я дістаю обручку і опускаюся на одне коліно. Так я може зараз перегинаю, але бачили б ви її очі.

— Лізок, ти вийдеш за мене заміж?

На мить у ресторані настає тиша, і я бачу, як очі Лізи наповнюються сльозами щастя. Вона киває, не в змозі вимовити жодного слова. У цей момент я відчуваю, що наше життя справді розпочинає новий, щасливий етап.

— Так! — нарешті киває моя дівчинка і навіть не спромігшись поглянути на кільце, кидається мені на шию. — Так! Так! Я згода! Воно таке чарівне! Дякую тобі!

Напевно, від щастя вона хоче мене задушити. Так сильно притискається до мене. Правда сили їй не вистачає, щоб дійсно задушити.

Мій Лізок нетерпляче шукає мої губи та пристрасно цілує мене.

Люди в ресторані починають аплодувати і я відчуваю, як на обличчі розповзається щаслива посмішка. Ми обіймаємось і цілуємось, не звертаючи уваги на оточуючих. Цей момент належить лише нам двом, і я знаю, що попереду на нас чекає багато щасливих днів разом.

— Я така щаслива, — шепоче Ліза, коли ми, нарешті, відсторонюємося один від одного. — Це найкращий момент у моєму житті.

— І в моїй теж, — відповідаю я, поглядом потопаючи в її очах. — Я обіцяю, що зроблю все, щоб ти і наше маля були щасливі.

— Боже, яке воно гарне! — Ліза роздивляється обручку, опустивши іншу руку на свій округлий животик.

— Це ти гарна! — машинально відповідаю я. — Ніколи я нічого подібного не бачив, — теж кладу на її животик долоню і в цей момент маля штовхає нас.

Мене наче струмом бʼє.

— Відчуваєш? — питаю я, посміхаючись. — Здається, він уже знає, що його батьки щасливі.

— Так, він теж радий, — сміється Ліза, дивлячись на мене з любов'ю. — Ми будемо чудовою родиною.

Ми продовжуємо вечерю, насолоджуючись кожної миті. Цього вечора немає нічого важливішого за наше щастя і любов, яка пов'язує нас.

Коли вечеря добігає кінця, я розумію, що цей момент стане одним із найяскравіших спогадів у нашому житті. Ми виходимо з ресторану, тримаючись за руки, і йдемо вечірнім містом, насолоджуючись теплом один одного і передчуваючи наше майбутнє разом. Попереду нас чекає новий розділ, сповнений любові, радості та сімейного щастя.

Вдосталь нагулявшись, ми повертаємось до машини. На вулиці вже глибока ніч, а на парковці ресторану, де ми провели незабутній час – теж вже майже нікого.

Допомагаю Лізі забратися на пасажирське сидіння та зачинивши двері, почуваюся як ніколи добре.

Обходжу машину та сідаю за кермо. Мотор заводити не поспішаю. Хочу ще якнайдовше продовжити цей вечір.

Повертаю голову і дивлюся на мою дівчинку, на мою наречену. Її очі блищать від насолоди. Підіймаю руку і ніжно гладжу її по щоці.

— Я тебе так люблю, — шепоче вона, заплющуючи очі і насолоджуючись моментом.

— І я тебе, Лізок, — відповідаю я, злегка нахиляючись до неї і цілуючи її в лоба. — Нехай кожен наш день буде таким особливим, як цей. Впевнений, це нам ніколи не набридне.

— Я згодна! — киває вона.

Не стримуюсь і веду рукою по вилиці. Потім великим пальцем окреслюю контур губ.

Моя дівчинка.

Ліза розплющує очі, але не противиться такому відвертому руху. Навпаки, трохи відкриває твої губи, дозволяючи мені проштовхнути палець углиб.

Гарчу від задоволення та лаюся. У фарбах уявляю замість пальця член і цей безневинний погляд…

Сука, як стриматись? Я хочу її прямо цієї миті.

— Лізок, — млосно гарчу. Витягаю палець і розмазую вологу по губах. — У тебе було на парковці?

— Ти знаєш відповідь на це питання, — щебече вона. Руки опускаються до сукні і починають її задирати. Сантиметр за сантиметром оголюючи стрункі ніжки.

— Тоді давай зробимо цей вечір ще більш незабутнім, — кажу я, відчуваючи, як хвилювання і бажання захльостують мене з новою силою.

Ліза посміхається, її очі горять вогниками пристрасті, і я розумію, що цей момент буде справді особливим для нас обох. Нахиляюся до неї, наші губи зустрічаються в пристрасному поцілунку, і решта перестає мати значення.