(не) ідеальний чоловік - Катерина Орєхова

— Тільки за нагороду, — я підморгнув уже передчуваючи приємності.

— І що ти хочеш за цю цінну інформацію? — Катя дивилася мені прямо в очі, явно насолоджуючись нашим діалогом. Невже ми фліртували? Здається, так, я ніколи цього раніше не робив.

— Поцілунок, — сказав я на видиху, потягнувшись до Каті через стіл.

— Легко, — крихітка теж піддалася до мене, а я навіть трохи здивувався від такої легкої перемоги. Але рано розслабився, адже Катя лише трохи доторкнулася теплими губами до моєї щоки та відразу відсунулася, відкидаючись на спинку крісла.

— Ні, так не піде, — я поплескав по коліну, запрошую Катю сісти мені на ручки.

— Ти що? — крихітка розплющила очі, дивлячись на мене з недовірою. — Тут же люди!

— І що?

— В сенсі? Всі ж дивитимуться!

— Нехай дивляться, — я знизав плечима, впевнений, що цей раунд буде за мною. — Ти ж хочеш дізнатися, що чекає на нас завтра?

Я простягнув руку, запрошуючи Катю встати та обійти стіл. Здається, пройшли найдовші десять секунд мого життя, коли я відчув прохолодні пальці, що тремтять у своїй долоні.

Міцно обхопив і відразу потягнув Катю на себе, даючи зрозуміти, що передумати не вийде.

Крихітка опустилася на моє коліно, явно розгубившись і не знаючи як поводитися. Вона ховала погляд у комірі моєї сорочки та нервово обводила ґудзик пальчиками.

— А тепер поцілунок, тільки дорослий, — прошепотів я їй на вушко, трохи піднімаючи за підборіддя і ловлячи її погляд.

Моє серце билося з такою силою, наче це мій перший поцілунок у житті. Мені було фізично необхідно, щоб Катя поцілувала мене сама. Потяглася до мене, показуючи, що вона так само божеволіє, як і я.

І це сталося. Вже через секунду я відчув, як теплі дівочі губи притискаються до моїх. Катіні пальці легко обводили риси мого обличчя, ніби намагаючись мене вивчити та запам'ятати. Це був легкий, ласкавий поцілунок, сповнений почуттів і дзвінкої ніжності.

Розірвавши поцілунок, ми ще якийсь час сиділи, притулившись лобами один до одного і намагаючись вирівняти подих. Я погладжував Катину спину, постійно обсмикуючи себе від спроб розстебнути її сорочку. Крихітка перебирала моє волосся на потилиці, злегка дряпаючи шкіру.

— Тож із приводу завтра, — Катя глибоко зітхнула, повертаючись на своє місце. Вона озирнулася на всі боки, явно в спробі переконатися, що на нас ніхто не звернув уваги. Де таких сором'язливих беруть?

— Хочу, щоб ти поглянула на квартиру, — більше нічого не приховував я.

— Квартиру?

— Так, я шукаю нову квартиру в оренду, з попередньої мене вигнали, — махнув рукою, не бажаючи вдаватися до подробиць.

— Ти був таким поганим мешканцем? — засміялася Катя у відповідь.

— Навпаки, я просто приходив туди лише на ніч. Ніякого шуму, тільки душ і сон, я не стримав посмішки, заглядаючи Каті у вічі. — Я вже придивився до нової квартири, але мені хочеться, щоб вона тобі також сподобалась.

— Чому? — здається, Катя щиро здивувалася.

— Тобі має бути комфортно, — я знизав плечима, пояснюючи Каті елементарні речі. — Адже ти там залишатимешся на ніч, а через якийсь час переїдеш.