Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

Халепа, якось все взагалі не так вийшло, як мріялося. 

Прилігши поряд, починаю пильно роздивлятися маленьку. Освітлена місячним світлом з розкиданими по подушці білявими пасмами волосся Дар виглядає наче справжня казкова принцеса. Білі грудки здіймаються в такт глибокому диханню, пухкі губки напіввідкриті. Навіть спляча вона неймовірно гарна. Та коли помічаю застиглі на блідих щічках доріжки від сліз мене охоплює неприємне передчуття. 

Я ніколи не був сентиментальним і з жінками зазвичай не церемонився. Скільки не намагалися тиснути на жалість, та на мене не діяли ні шантаж, ні істерики, а тим більше сльози. Але з Дариною все зовсім інакше. Вона зараз лежить та спить в моєму ліжку така маленька, беззахисна. І поки дивлюся в мене ніби щось клацає всередині. Серце стрепенувшись стискається від ніжності до цієї тендітної жінки. І мені ще дужче хочеться оберігати її, сховати від усього світу, щоб була моєю. Прилігши притягую дівчину ближче до себе, та незабаром сам міцно засинаю.

***

Вранці прокидаюся з відчуттям, що на мене хтось пронизливо дивиться. Розплющивши очі натикаюся на ошалілі блакитні.

Усміхнувшись тягнуся до дівчини, щоб поцілувати. 

– Доброго ранку, зайченя, — сповна насолодившись глибоким поцілунком із крихіткою, нарешті відриваюсь від солодких губок. 

– Тимофію? - хрипко видихає сиплим від сну голосом. – Що я роблю в тебе вдома, це ж твоя квартира вірно? – обводить і досі ошалілим поглядом навкруги. 

– Як що, спиш, — криво всміхаюся. – І так, моя, — з незворушним виглядом вилажу з під ковдри й встаю з ліжка, як і був, повністю оголений. Поки цілував маленьку мій член прийшов у бойову готовність, тому я постаю перед дівчиною у всій красі.

Із задоволенням бачу як повільно ковзає по моєму тілу її погляд і як розширюються очі коли доходять до відверто старчачого фалоса. 

 – Якщо треба у душ, то я пропускаю, або можна разом, — недвозначно граю бровами. 

– Ні, ти перший, — зніяковіло шепоче. – І я все-таки не розумію як опинилася у твоїй квартирі, — щільніше кутається в ковдру під моїм відвертим поглядом. 

– Ти тільки це хочеш дізнатися, чи може ще щось? - всміхаючись, схиляю на бік голову. 

– Поки що, так, – вже зовсім злякано видихає. 

– Ну тоді це довга розповідь, мабуть, спочатку я все ж-таки ополоснусь, — підморгую дівчині, та розвернувшись неспішно йду до ванної кімнати. 

Відчуваючи на собі її погляд вже уявляю що з нею зроблю після того, як вийду. Сексом я любив займатися при денному світлі, а вчора якось все не так вийшло. Тому, я маю намір повторити наші вчорашні дії із посиленим натхненням. 

З цими неймовірно приємними думками я відкриваю воду в душовій і маючи намір намилити найдорожчу частину мого тіла опускаю погляд донизу, та одразу каменію. 

– Що це в біса таке!? - низ живота і сам член був у крові. Мене миттєво осяює неприємна здогадка. Я звісно ще учора щось таке відчув, та через те що мій розум був затьмарений пристрастю одразу відкинув це. А тепер ось почуваюся справжнім покидьком. 

Швидко домившись влітаю у спальню. Дар, закутавшись по саму маківку в ковдру, так і сидить у ліжку.

– Чому ти мені не сказала! – випалюю голосніше, ніж того вимагає ситуація. Бо від  провини що відчуваю перед зайченям в мені починає закипати лють, на самого себе. Адже я навіть не підготував дівчинку, вдерся в неї, увійшов грубо зовсім не думаючи про можливі наслідки. Дівчинка була незаймана, а я наче звір…із нею. Пекло. 

Схопившись за голову сідаю на ліжко. 

– Що не сказала? – виводить мене зі ступору тихий голос Дарини. Повернувшись до дівчини, бачу як смішно стирчать з під ковдри перелякані блакитні очі та бліде личко.

– Що ти, виявляється незаймана, — розпачливо хриплю. – Тобто була.

– Я не… - починає щось лопотіти, і блідне личко покривається милим рум’янцем. 

– Тільки не кажи що не зрозуміла що ми із тобою… - піднявши брів, питально дивлюся на крихітку. 

– Зрозуміла звісно, — зніяковіло опускає очі. – Чого б я тоді спала поряд із тобою зовсім гола. 

– Мені приємно що ти про мене такої думки, та ти дійсно учора б просто спала, як би я…, - підтискаю губи. – Якби я не зірвався. Та якби я знав що ти незаймана, Дар…, - схопивши дівчину в оберемок притискаю до себе.  

Хочу ще щось сказати, та слова застрягають у горлі, бо щоб я зараз не говорив, минулого вже не зміниш.

– І що б це змінило, якби ти знав заздалегідь? - піднявши голову скидає на мене пронизливий погляд. 

– Як найменш я був би обережнішим, — хриплю притискаючи її міцніше. 

– Можна мені у ванну, — блиснувши очима, якось різко відсторонюється. 

– Так, звичайно, — розгублено видихаю, та вказую на потрібні двері що ведуть у ванну кімнату. 

– А де мої речі? — вставши з постелі, як і була закутана по маківку у ковдру, розгублено озирається довкола. 

– Вони у пральні, ... у тебе вчора невеличка аварія сталася, — невдало пробую розрядити ситуацію. 

– Зрозуміло, — напружено пирхає, та розвернувшись прямує у ванну. 

Видно розрядити ситуацію все ж таки не виходить.

Коли з ванної чується шум води, підійшовши до шафи вивуджую для крихітки першу ліпшу футболку, адже бажання, щоб Дар ходила по моїй квартирі голою, напевно є лише у мене. Кинувши футболку на ліжко йду на кухню, щоб не бентежити свою скромну гостю своєю нав’язливою присутністю. 

Думаю за сніданком ми із Дар обговоримо як будемо діяти далі, якщо вона розраховує на серйозні відносини, то я навіть не проти. 

Поки смажу яєчню і заварюю чай, прокручую у пам'яті події вчорашньої ночі. Все ж таки наскільки дівча спокусливе та смачне. Таке бездоганне тіло, солодкі піддатливі вуста. Знову у думках смакую як линула, та одразу ж збуджуюся. Та мої приємні спогади несподівано перериває гучний звук вхідних дверей, що закрилися. 

Зірвавшись з місця стрімко йду до виходу, та коли вилітаю у коридор бачу Дарину вже одягнену в мою футболку. Вона притискаючи до грудей свою сумку-клатч стрімко заходить у ліфт.