Моя в борг - Джулія Ромуш

Батько продав мене нареченому. Віддав як худобу на ринку. А наречений розрахувався мною за борги...

Якщо до цього сльози стояли в очах, то зараз по моїх щоках починають котитися сльозинки. Одна за одною.

Бакер більше не тримає чортовий папірець перед моїми очима, але від цього не простіше. Батько віддав мене на сплату боргу. Просто розрахувався як товаром. Людина, яку я любила і вважала своїм нареченим, просто взяла мене як вигідний товар. Гарантію, що батько виплатить борг. А якби не виплатив? Що було б тоді? Ця думка змушує мене вийти зі ступору. З того жахливого становища, в якому я перебуваю. Підіймаю очі та впиваюся поглядом в обличчя чоловіка, якого зневажаю.

- Якщо мій батько виплатить тобі борг, тоді я вільна? Ти мене відпустиш? - Хапаюся за цю надію, як за рятівну соломинку.

Бакер кривить губи в посмішці. Мені вона зовсім не подобається. Адже це не віщує нічого хорошого, так?

– Твій батько банкрут. Ваша родина повністю у боргах. Він узяв гроші, щоб урятувати бізнес. Вклав усе у сумнівну схему. Дістати звідти гроші не вийде. Потрібно чекати та сподіватися, що його не кинуть.

Господи, що він таке каже? Нічого подібного й близько не було. Кишенькових грошей мені ніхто не став давати менше. Я також їздила на машині й купувала собі речі з нових колекцій дорогих модельєрів. Батько жодного разу не заїкнувся, що нам потрібно заощаджувати.

- Маячня, цілковита маячня, - знову рвуся вперед, хочу вирватися. Я зовсім заперечую все, що він каже, навіть не хочу думати, що це може бути правдою.

- Твій батько сьогодні ввечері прийде до нас у гості, - Бакер лише сильніше подається вперед, втискає своїм тілом мене у стіну. Я відчуваю жар його шкіри. Навіть бісова сукня, яка схожа на величезний зефір, мене не рятує. Його дихання торкається шкіри, змушуючи мене почати дихати частіше.

- До нас? - Перепитую хрипко. Цікаво, чи в психлікарні в курсі, що в них пацієнт втік?

- Ти перебуваєш у моєму будинку. Житимеш тут же. Цілком підкоряючись моїм правилам.

Торкається пальцями моєї щоки, гладить, спускається нижче. Відвертаюся, намагаюся вивернутись і скинути його руку. Але нічого не виходить, Бакер продовжує до мене торкатися.

- А якщо не стану? Не підкорятимуся? - Голос тремтить. Надія на те, що все це страшний сон, розбивається на тисячу дрібних уламків.

- Я перетворю твоє життя на пекло. Твій Нолан так і залишиться сидіти у моєму підвалі. Знищити бізнес твого батька простіше простого. І ще дещо... Я забув згадати, що схема, в яку він уплутався, незаконна. Тож він цілком може вирушити до в'язниці.

- Недолюдок! Який же ти недолюдок! - Шиплю у відповідь, сльози продовжують котитися моїми щоками. Моє життя по клацанню пальців перетворилося на пекло. Справжнє пекло.

Його пальці стискаються на моєму підборідді, змушують повернути голову. Усередині все холоднішає, коли наші погляди зустрічаються.

- Я люблю слухняних дівчаток, і ти станеш такою, - його пальці стискають моє обличчя. Відвернутися я не можу. Він нахиляється, серце завмирає від страху, що він хоче мене поцілувати. Але Бакер лише проводить носом по моїй щоці, а потім прибирає руку. Робить крок назад. 

Я нарешті можу вдихнути на повні груди й користуюся цим шансом на всі сто відсотків. Заплющую очі та жадібно хапаю ротом кисень.

- Зараз тебе відведуть до твоєї кімнати, - знову лунає його голос і я вся напружуюся.

- І що далі? - Голос хрипить, я практично шепочу ці слова.

- А далі ти знімеш цю сукню, - Бакер кривиться та окидає мене поглядом, - приймеш душ і чекатимеш мене.

Серце летить у п'яти на величезній швидкості від його слів. Впиваюсь у його обличчя поглядом, хочу спопелити цієї ж секунди.