Випадковий свідок - Мерайя Д Рок

                - Думаєш, це він? – вона ще раз переглянула запис, на якому старий пікап збиває Адама Фінлі, а потім з водійського сидіння висовується тонка рука з пістолетом. – Наче, кремезний хлопець, а тут така тендітна лапка…

                - Може, оптична ілюзія або якась паршива камера. – важко зітхнув Малкольм, сідаючи за свій стіл. – Якщо я правий – це він винен. І це логічно, Ерін! Він мав змогу вбити Аннет. Він же міг проник туни в мою квартиру і побачити запис про Адама Фінлі. Вирішив його прибрати…

                - Таким недолугим способом? – помічниця детектива задумливо крутила в руках олівець – Бос, гаразд. Я готова погодитися, що все це надто підозріло. Але! Ти сам сказав, що в квартирі пахло жіночими парфумами. Далі. Чому, власне, він все це почав? Щось не клеїться…

                - Чому не клеїться? – Малкольм сперся ліктями на стіл, і поглянув на Ерін, ніби запрошуючи її до дискусії. – Дивись, що ми маємо? В нас є труп жінки, яку зґвалтував і вбив син Дерека Клейтона. Так? – Ерін кивнула, і Малкольм продовжив. – Ми знаємо, завдяки Адаму Фінлі, що Дерек був нареченим Сари, яка народила Біллі через вісім місяців після весілля з Монінгом. Тобто, ми можемо зробити припущення, що Біллі-молодший насправді – син Сари від її колишнього нареченого.

                - Поки логічно. – погодилася Ерін і поставила зустрічне питання. – Але чому вбили Аннет?

                - Вона копала під цю історію. – задумливо промовив Малкольм. – Могла дійти до того самого висновку і…

                - І що? Що вона такого дізналася, що терміново Біллі треба було ї вбивати?

                - Можливо, вона збиралася розповісти це його батькові, і Монінг-старший міг позбавити Біллі спадку? – Малкольм обережно добирав слова, розуміючи, що падальша телорія будується виключно на «можливо».

                - Думаєш, той нічого не підозрював? – пирхнула Ерін. – Але нічого не відкидаємо. Приймемо це за можливий мотив, гаразд. І що далі?

                - Він прийшов до неї, відкрив двері майстер-ключем, зґвалтував…

                - Що може означати про наявність якогось любовного інтересу з його боку до Аннет. – перебила Малкольма помічниця.

                - Це теж! – детектив кивнув, приймаючи аргумент. – Зґвалтував і вбив. Потім втік і переховувався певний час, доки його не притягли до мене.

                - Міг розповісти матері, до речі, і тому вона проникла в твою квартиру і піддивилася, куди рухається розслідування.

                - Саме так! – Малкольм відкинувся на спинку стільця. – І от тоді він дізнався про Адама Фінлі і вирішив прибрати його, як небезпечного свідка. І в цю теорію ідеально лягає вичищені ноутбук і телефон жертви, а також документи, які зникли.

                Ерін відсторонено дивилася у вікно. Малкольм знав цей погляд: вона думала. Було щось, що він пропустив, Ерін це вловила, і тепер обдумує, перш ніж висловити свою думку. Він цінував цю її здатність, і тому дуже шкодував, що скоро постане необхідність шукати їй заміну.

                - Бос, ми пропустили нашого таємничого свідка, який бачив вбивство і подзвонив тобі.

                - І не лише його. – Малкольм раптом усвідомив, що саме тривожило його увесь час розслідування. – А хтось взагалі знає, де усе цей час перебуває Біллі-Монінг-старший?