Підкорена босом - Аманда Рід

Андрій обережно саджає мене на зріз мармурової раковини, і світ довкола нас миттєво зникає, залишаючи тільки нас двох у цих чотирьох стінах. Ми обидва знаємо чого хочемо, і нема потреби в словах. Чорні, як ніч, очі зустрічаються з моїми, і я бачу в них відображення моїх власних бажань.

Ми наближаємось один до одного, наше дихання поєднується, переплітається між нами. Андрій починає повільно розстібати ґудзики на моїй блузці. Кожен рух сповнений ніжністю та турботою, а почорнілі очі поглинають без залишку. Я заплющую очі, насолоджуючись кожним дотиком.

Зухвала атмосфера та м'яке освітлення роблять цей момент дуже інтимним. Вигинаюсь, дозволяючи гарячим губам таврувати шкіру на шиї та закушую губу, щоб не видати стогін.

Адже ми не в спальні й навіть не в порожньому офісі. Ми в туалеті маємо намір зайнятися сексом у розпал робочого дня.

Наші серця б'ються в унісон, шалено і нерівно, відбиваючи пристрасть, що розгорілася між нами. Хоча, можливо, це всі мої рожеві фантазії й це звичайний бруд… Але ж такий він приємний.

Наші тіла зустрічаються в щільних обіймах, а пристрасть, яка між нами вирує, миттєво переходить на новий рівень. Так, я хочу більшого. Я хочу, щоб він перестав зволікати та скоріше зірвав з мене блузку й захопив у полон груди, що ниють.

Мій розпусний бос, зробив і з мене жахливу розпусницю.

Андрій обережно прибирає пасмо волосся з мого обличчя, його погляд спрямований на мій рот. Його губи знову знаходять мої, і я відповідаю на його поцілунок з усією пристрастю, яка горить у мені. Відчуваю, як владні руки ковзають по моєму тілу, викликаючи мурашки.

Чоловічі пальці завмирають на поясі штанів всього на секунду, наступної секунди, я відчуваю як бос пробирається до моїх трусиків.

Я також оживаю. З обережністю досліджую чоловічі плечі. Долоні ковзають по твердих грудях, опускаються нижче, минають пояс і одна долоня завмирає на бугрі, що випирає.

— Лізок... — видихає мені на вушко бос. — Мені подобається, коли ти проявляєш ініціативу.

Ми знаходимося у якому вакуумі, досліджуючи межі нашого бажання. У цьому просторі, де тільки ми, немає нічого, що могло нас зупинити. Всі звуки навколо стають нереальними, є тільки наше дихання і звук сердець, що б'ються в унісон.

Ми продовжуємо рухатися назустріч, ігноруючи весь світ довкола, тому що в цей момент ми належимо лише один одному. Я розстібаю ремінь чоловічих штанів і проштовхую руку вглиб. Охоплюю тверду чоловічу плоть та видаю стогін, тому що зухвалі пальці боса пестять ніжні складочки.

— Тихіше, лялю... — сміється бос штовхаючись у мене пальцями. Упирається лобом у мій лоб. — Ти така чутлива та мокра… А ще в нас дуже мало часу. — Андрій стягує мене з раковини та розвертає до себе спиною.

Я бачу наші відображення у дзеркалі. Його очі горять пристрастю та затягують у прірву, я до речі теж не далеко пішла. Бос ривком притискає мене до себе, однією рукою опускаючись нижче по тілу. Знову опиняється під одягом та накриває інтимний трикутник. Середній палець дражнить набряклий від збудження клітор, тоді як інша рука починає гратися з моїм бюстгальтером.

Він тягне бюстгальтер вниз оголюючи мої груди. Картинка, що застигає у дзеркалі, виглядає дуже хтиво. Мої губи відкриваються від задоволення, коли величезна чоловіча долоня охоплює оголені груди, пробуджуючи у мене нові хвилі бажання.

Спокусливо прогинаюсь, відчуваючи сідницями налитий член, але бос чомусь досі не поспішає. Він змушує мене горіти від прелюдії й знемагати від сильного бажання.

Андрій торкається моїх грудей так ніжно, ніби боїться, що зможе нашкодити їм. Його пальці обводять сосок, викликаючи тремтіння по всьому тілу. В його очах я бачу щиру насолоду, і це запалює в мені дикий вогонь.

— Блядь, — гарчить мій бос. — Хочу поцілувати.

Андрій знову розвертає мене до себе обличчям. Бос нахиляється і цілує мене в губи, перш ніж опуститись нижче і взяти до рота мій сосок. Я здригаюся від задоволення, коли його язик ковзає навколо нього, викликаючи в мене стогін задоволення.

Моя рука ковзає по його шиї, пальці губляться в темному волоссі. Я відкидаю голову назад і несподівано моя вільна рука ковзає животом до розстебнутих штанів.

Цей рух не залишається поза увагою і бос перехоплює мою руку.

— Я із задоволенням подивлюся як ти себе пестиш Лізок, але не зараз. Залиш це для ночі у моїй спальні.

Я знову опиняюся притиснута спиною до мужнього тіла мого боса і з моїх стегон злітають штани.

— Більше жодних штанів. Моя помилка, — гарчить бос, змушуючи мене прогнутися. — Тепер ти носиш тільки спідниці або плаття…

На мій рот лягає величезна долоня, тому що я не маю сили тримати себе в руках, коли величезна, «вирощена для мене» гідність боса одним поштовхом заповнює мене без попередження.

***

Після нашого брудного сексу в чистому туалеті, бос прощається зі мною глибоким поцілунком і першим виходить із кімнати. Я трохи затримуючись, бажаючи привести себе до ладу. Стерти з себе збудження і цю безглузду задоволену посмішку з обличчя. Мої рум'яні щоки та заплутане волосся, швидше за все, говорять самі за себе. Тому я беруся ретельно маскувати свій зовнішній вигляд.

Через кілька хвилин двері в вбиральню відчиняються і я готова побачити будь-кого зі співробітників, але тільки не його…

Грюкнувши дверима моє усамітнення порушує Роберт. Його хтиві очі швидко сканують мій зовнішній вигляд й чоловік рівняється зі мною, щоб помити руки.

— Привіт, Лізо, адже так тебе звати? — починає він, не відриваючи погляду від мого відображення в дзеркалі й чогось додає: — Маєш гарний вигляд...

Роберт продовжує дивитись на мене, ніби намагаючись прочитати думки. Мені не подобається ця людина. Його присутність миттю спускає мене з неба на землю. Я мушу піти якнайшвидше.

— Так, все вірно. Мене звуть Ліза, — чомусь вступаю з ним у діалог. — Вибачте, мені час йти.

Швидко виходжу з туалету, залишаючи Роберта самого. Відчуваю його погляд на своїй спині, і мені стає трохи моторошно. Складається відчуття, що цей чоловік знає більше, ніж треба. Потрібно триматися від нього якомога далі.