Чому ти нас зрадив? - Аріна Громова
Я зістрибнула зі столу та вискочила з кухні. Поки Лексейчик продовжував ревіти, кричати й матюкатися останніми словами.
Стільки брудних виразів і погроз я за все своє життя не чула.
Зачинила двері. Замкнула замок.
Але довго перепочинок не тривав.
- Уб'ю, стерву! - закричав Льошенька. - Уб'ю! По найважливішому врізала! Зовсім сором втратила?! Вертихвостка! Розпалила мене, а потім... уб'ю стерву! Дрянь, я до тебе ще доберуся!
Він лупив двері. Молотив по них кулаками так сильно, що вся квартира ніби ходуном ходила.
Потрібно бігти. Терміново.
Я швидко зібрала сонних дітей. Поклала у коляску і рушила в коридор.
Крики з кухні ставали гіршими. Двері хиталися.
Жах якийсь...
Напевно, мені варто було заспокоїти Лексейчик інакше, але тепер уже пізно шкодувати про свої рішення. Треба тікати з власної квартири. Хоча б до повернення тітки.
Малюки прокинулися. Заплакали.
- Задушу, погань! Розмажу! Проклята дівка! Ти пошкодуєш...
Я швидко відчинила двері. Виїхала на поріг перед квартирою та несподівано зіткнулася з чоловіком із сусідньої квартири. Він саме дістав ключі.
- Задушу! Голими руками прикінчу! - вив Лексейчик.
Скрип дверей ставав дедалі тривожнішим.
Ні, взагалі, двері хороші. Дуже міцні. Їх же ще мій дідусь на заводі робив. Там і кріплення надійні. І щільність матеріалу хороша.
Але що це все означає проти люті такого здоровенного мужика?
- У вас проблеми, - насупився сусід.
- Чоловік моєї кузини, - зітхнула я. - Перебрав і... розійшовся.
- Дозволите допомогти?
Він закотив рукава елегантного піджака. Не чекаючи моєї відповіді, зробив крок у коридор за моєю спиною.
Там, судячи з жахливого гуркоту, Лексейчик вибив двері. Зірвав із петель.
- Я йду за тобою, гадина! Отруйна тварюка! Отруїла мене. Одурманила. Тобі тепер ніколи не...
Залишок його погроз пройшов повз мене, тому що я не стала чекати, поки Лексейчик вилетить слідом за мною.
Виїхала з під'їзду і почала викликати таксі.
Сусіда шкода. Він же з цим здорованем не впорається. Звичайно, сусід теж високий і міцний чоловік. Але судячи з його одягу та зовнішнього вигляду до дворових розбірок він не привчений. А цей Лексейчик все одно набагато масивніший.
Таксі виїхало. І я набрала поліцію.
- Будь ласка, приїжджайте за адресою... - швидко назвала свою адресу. - Тут людину вбивають. Терміново потрібна ваша допомога.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно