Українська література » » Пожежник - Джо Хілл

Пожежник - Джо Хілл

---
Читаємо онлайн Пожежник - Джо Хілл
фар било їм у спини, підсвічуючи обидві постаті. Десятий будинок на Верден-авеню стояв за щільним укриттям припорошеного снігом живоплоту, який здіймався Нельсону Гайнріху до грудей. Бен змахнув рукою, мовляв, «Правіше, трошки правіше», вказуючи йому стати десь посередині огорожі.

Вона глянула повз Нельсона, на будинок, де Пожежник колись жив з Еллі, Ніком та нині покійною жінкою. З одного боку котеджу тягнувся дерев’яний паркан, хвіртка в якому була прочинена достатньо, щоб побачити кут порожнього басейну.

Гарпер спробувала подумки змалювати собі Джона в колі близьких: як усі вони зібралися разом довкола столика для пікніка. Уявила, як Нік вичавлює гірчицю собі на хот-дог, Еллі тягнеться по чіпси в пачку, гучний хрускіт пластику. Том та Керол Сторі сидять одне навпроти одного, між ними дошка «Скреблу», чутно, як клацають пластинки з літерами, коли Том складає слово. В уяві легко постають пахощі м’яса для бургерів, що підсмажується на грилі. Цей аромат змішується з різким хлорованим запахом басейну. А тоді раптом — що там таке? Звіддаля доносяться глухі звуки, мов тріскотіння хлопавок, коли вибухають перші цистерни з пропаном в аптеці; Джон відвертається від гриля, тримаючи в руці лопатку, Сара вилізає з води; напружена й перелякана, вона випростується біля мілкого краю басейну, а тоді... на цьому Гарпер спинила хід думок і спрямувала їх до Сари Сторі в басейні. До хлорки.

— Але оце, оце захоплююче, — промовила Мінді, нахилившись уперед. Її вологі очі зблискували в темряві.

— Хіба?

— Атож, — відказала Мінді. — Завжди хотіла зіграти в сцені пограбування.

Гарпер почула виття сирен, що наближалися. Блакитні й срібні спалахи перетворили ріг вулиці на зимову дискотеку. Поліцейський «крузер» завернув з-за рогу, не кваплячись, і повільно попрямував до них.

Бен виступив уперед, здійнявши одну руку в привітальному жесті, тоді як водій поліцейського авто виліз з-за керма. Передня частина «крузера» була повністю залита світлом. Дебела жінка (другий офіцер поліції) лишилася сидіти на пасажирському сидінні з розгорнутим на колінах ноутбуком.

Коп-водій заступив у світло фар, прикривши очі долонею, щоб краще роздивитися Бена. Це був коротун; наїжачені пасма сивого волосся нагадували сталеву стружку, а на кінчику носа висіли окуляри в золотій оправі. На перший погляд він здався Гарпер більше схожим на бухгалтера, ніж на офіцера поліції.

— Бен Патчетт? — на його обличчя розтягнулася здивована посмішка. — Гей, та я тебе не бачив, певно...

Шок від раптового усвідомлення спалахнув у його очах. Опецькуватий офіцер поліції розвернувся й побіг до авто; наручники дзеленькали у нього на поясі.

— Бетан! Бетан, повідом негайно!.. — загорлав він.

Джеймі Клоуз потягнулася по «бушмастер», зіперту між вогнями фар «челенджера». Гвинтівка була притулена до решітки, прихована в її затінку.

Бен схилив голову і зробив чотири квапливі кроки до поліцейського «крузера» — рушивши не до офіцера, який скидався на клерка, а минаючи капот, попрямував до пасажирського боку машини.

— Гей! — кричала Джеймі. — Гей, вишкребку, зупинися, бо хтось...

З-за огорожі гримнув дробовик. Від глухого тріскоту в Гарпер завмерло серце. Низенький сивочолий поліцейський затнувся, його окуляри завалилися на дорогу, і Гарпер подумала: «Його підстрелили, Нельсон щойно його підстрелив». Але тоді коротун випростався і завмер на місці, здійнявши догори руки.

— Не стріляйте! — закричав він. — Заради Бога, не стріляйте!

Жінка-офіцер у машині повернула голову, втиснувшись підборіддям у ключицю. Однією рукою вона трималася за мікрофон, прикріплений до плеча, натискаючи кнопку виклику. Бен стояв над жінкою, націливши пістолет їй на скроню крізь вікно.

— Чисто, — сказав Бен. — Все чисто! Можливий серцевий напад, код двадцять чотири, код двадцять чотири. Дай їм знати, Бетан.

Бетан, зіщулившись, скоса зиркнула на нього, а тоді повторила:

— Код двадцять чотири, код двадцять чотири, Верден-авеню, десять, офіцери на місці, очікуємо швидку.

Без жодної команди вона відпустила мікрофон, згорнула ноутбук і склала на ньому руки.

Джеймі вийшла на центр дороги. Приклад «бушмастера» впирався їй у плече, а ствол гвинтівки був націлений на поліцейського посеред вулиці.

— Навколішки, — промовила вона. — Навколішки, копе. Ми не хочемо нікого вбивати.

— Бетан, якщо твоя ласка, вийди з авто і ляж обличчям у землю. Тоді, гадаю, обійдемося без ґвалту, — проказав Бен.

Тепер уже Гарпер чула іншу сирену. Її звук був пронизливішим і дедалі гучнішав, відлунюючи в холодному повітрі так, що вона навіть відчувала його шкірою. Мінді зиркнула на Гарпер. Її очі світилися від захоплення.

— Як би мені хотілося, щоб ми це зараз знімали, — прошепотіла вона.

— Бене! — гукнув сивий коп, спинаючись навколішки. Джеймі височіла над ним, цілячись «бушмастером» у потилицю. — Ти підчепив те лайно, правда ж? Воно у тебе по всьому тілі. Ти хворий.

— Я маю драконячу луску, але не певен, що справедливо називати мене хворим, Пітере. Як на мене, то я чуюся ліпше, ніж будь-коли, — Бен відступив назад, далі тримаючи пістолет націленим на Бетан, яка відчинила дверцята і вийшла з піднятими руками. Не зводячи з неї погляду, Бен гукнув:

— Нельсоне, я хіба не казав тримати пальця подалі від гачка? То чому ж твоя зброя вистрілила?

Нельсон стояв за огорожею, тримаючи свій 410-й калібр націленим у небо.

— Це його спинило, хіба ні?

— Поки ти тут стрільбу влаштовував, — сказав Бен, — Бетан по мікрофону балакала.

— Упс!

— Це що значить? — запитала Джеймі.

— Це значить, що як вам вистачить клепки, ви повтікаєте звідси, поки ще маєте час, — відказала Бетан. — Цілком імовірно, що вони почули постріл по радіо і вже відіслали сюди підкріплення.

— О, я так не думаю, — відповів Бен. — Ближче до того часу, коли я покинув служити, наші сили вже були такі розпорошені, що можлива підмога могла прибути не раніше, як за півгодини. А то було багато місяців тому. Кожен знає, що стало лише гірше. Навіть якщо диспетчер дослухався, то навряд надішле кавалерію, бо ж то могли бути лише фонові перешкоди.

— Так, це правда, — погодився з ним Піт, стоячи навколішках на дорозі, витягнувши руки в обидва боки. — Та тільки тепер дослухається не лише диспетчер. Ти навіть не уявляєш, хто може слухати радіо.

— Це ще, бляха, що означає? — запитав Бен, але якщо Пітер і відповів, Гарпер цього вже не почула. Його голос потонув у пискняві карети швидкої, яка виринула з Саґамор на Верден.

Джеймі зрушила з місця перша, обійшовши Пітера, який досі лишався навколішках, і рушив до швидкої, яка саме спинилася позаду поліцейського «крузера».

Вона прицілилася «бушмастером» у лобове скло, загукавши на ходу:

— Агов, ви там! Приберіть руки від керма...

Дробовик Нельсона вистрілив з оглушливим гуркотом. Карета швидкої, наче переполохана людина, рвонула вперед. Джеймі скочила вбік, щоб забратися зі шляху авто, але

Відгуки про книгу Пожежник - Джо Хілл (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: