Осиний мед дикий - Ірина Савка

то шукаєш менших?

— Лесю, ти така колюча! Я пам’ятав тебе завжди… і любив…

— Колюча? Я хірург. Багато відрізала, щоб не пускати біль далі по тілу. І в себе теж. Після того, як ти зник, як викинув усі наші мрії, я довго ходила, мовби зранена птаха, лікуючи крила… Мене покохали щиро і віддано. На жаль, любов відлетіла. Там десь… А знаєш, я віднайшла тебе у твоєму домі. Вгадаєш, як? Якось викликали до хворої. Потрібна була хірургічна консультація. Це була наша друга зустріч з твоєю мамою. На комоді стояло твоє велике весільне фото, — Леся, сівши, відкинулася на лавці і знизу дивилася на Арсена, який ще стояв з букетом, гарний, модно вдягнений, ситість в очах — але зів’ялий. — Хто твоя дружина? — сипала черговими фразами.

— Юрист, але керує модним салоном — це їй більше подобається.

— Виходить, і для неї ти не збудував королівства.

— Виходить…

— А я люблю свою професію і працюю на двох посадах: лікаря і прибиральниці. Мітла і скальпель — дивно, правда? Зате зарплатня більша. Зараз у мене народилася внучка. У тебе онуки є?

Він зиркав на Лесю і, як перед важким екзаменом, не міг зібрати думок. Не хотів скаржитися чи когось звинувачувати. Він мав усе, лише не мав того вогню, який дає тепло, до якого хочеться вертатись, аби відігріти захололу душу.

— Прости мені! — бухнув тим великим букетом просто під ноги.

Червоні тюльпани віялом впали додолу і ображено настовбурчили пелюстки, задивившись на двох літніх людей, які не вберегли найсвітліше.

Ірина Савка не збиралася бути письменником. Народилася в селі Баранівка, під Бережанами. Отримавши музичну освіту, навчала дітей теорії музики, сольфеджіо, викладала музичну літературу, вела хори, вокальні ансамблі у містечку Копичинці на Тернопільщині. Писати почала тоді, коли історії, колись почуті, затримані і переосмислені, раптом стали прориватися на папір. Чіткі, як мелодії, знані з дитинства, — ні додати, ні відняти, — вони лягали саме так і в такому порядку, як ви їх бачите у цій книзі. Можливо, ці новели могли бути написаними набагато раніше. Але з’явилися тільки тоді, коли зникли зайві звуки суєти і в тиші можна було почути саме ті, найважливіші, слова.

Примітки
1
Сиплеться сніг і сонечко світить, На санчата скочили діти. Гу-гу-га! Вже зима прийшла зла (пол.). (обратно) 2

Одягайся, підеш з нами! Не жити тобі, бо ти ні тим, ні тим не служиш (пол.).

(обратно) 3

Ваш син Томаш загинув трагічною смертю (пол.).

(обратно) 4

Матір Божа, дай мені сили (пол.).

(обратно) 5

Рецепти тістечок (пол.).

(обратно) 6

Оберемок скошеної трави (діал.).

(обратно) 7

Усе вміє (діал.).

(обратно) 8

Наліт (діал.).

(обратно) 9

Крейда (з пол.).

(обратно) 10

Граф (з пол.).

(обратно) 11

Танк (діал.).

(обратно) 12

Очищена від шкірочок пшениця на кутю.

(обратно) 13

Невчасний (діал.).

(обратно) 14

Таємні повідомлення.

(обратно) 15

Примножувала майно.

(обратно) 16

Коксагиз.

(обратно) 17

Рядно, в якому носять на плечах траву.

(обратно) 18

Кухарка.

(обратно)
Оглавление УКРАЇНСЬКА ТЕРПЕЛИВИЦЯ: «Судіть мене люди — таким було моє життя» РОЗДІЛ I Білі полотна   Миколай   Різдво   Коляда   Страх   Обнови   Наука