І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

замкненість у собі була б рецидивом уже пройденої попередньої ситуації і в цьому сенсі стала б злом. Найважливіше, таким чином, тут дати можливість комусь іншому скористатися результатами, отриманими самою людиною, що проходить цю ситуацію. Пір’я лебедя, якби воно залишилося на ньому, було б позбавлене будь-якого сенсу, крім того, що ним вкритий сам лебідь. Воно ж, застосовне в обряді, є символом чинно досягнутої мети. Тому в тексті читаємо: «Сильна риска — нагорі. Лебідь наближається до суші. Його пір’я можна застосувати в обрядах. Щастя».

№ 54. Гуй-мей. Наречена

Якщо попередня ситуація була тільки рухом уперед і тільки передбачалася мета, то ця ситуація вже є досягненням певної мети. Якщо там було вказано, що дружина йде до свого чоловіка, то тут ця тема розвинена як особлива ситуація. Ця гексаграма називається «наречена». Тут знову повторюється образ шлюбу, але вже в інших співвідношеннях сил. Усередині, тобто внизу, є триграма, що символізує старшу сестру. Нагорі, тобто зовні, є триграма, що символізує молодшого сина. Таким чином, тут знову повторюється тема шлюбу. Співвідношення вікових груп не повинно дивувати, якщо згадаємо, що в Китаї зазвичай дружина була старшою за чоловіка. Тут ідеться головним чином про ту функцію, яку має прийняти на себе наречена. Ставши дружиною, вона передусім має стати господинею дому і залишатися в оселі. Тому будь-який виступ, те, що мовою «Книги змін» називається походом, для неї може скінчитися лише невдачею. У тексті читаємо: «Наречена. У поході — нещастя. Нічого сприятливого».

1

На першій позиції зображений той момент, коли наречена вирушає до свого майбутнього чоловіка. У переносному сенсі це — той момент, коли людина тільки ще береться за свою роботу. Самостійно взятися за справу на початках, може, й важко, необхідна допомога інших. Тут ідеться про те, що наречену мають супроводжувати її друж­ки. Цей виступ у світ на перших порах ще може бути вельми непевним. Тому тут дається вже знайомий нам образ кульгавого, який, хоча і може ступати, однак його крок вельми обмежений. Проте, тут доведеться вийти назовні, і тому афоризм першої риски каже: «Сильна риска — на початку. Якщо відправляють наречену, то з дружками. Вона, як кульгавий, який може ступати. Похід — до жалю».

2

Власне кажучи, сама наречена зображена в цій гексаграмі третьої рискою. Перші ж дві риски зображують дружок супроводу. Шлях у будинок майбутнього чоловіка належить самій нареченій, дружки її тільки проводжають. Вони не можуть дійти до кінця, бо, довівши наречену до будинку майбутнього чоловіка, вони повинні повернути назад. Якщо людина займає в цій ситуації таку відособлену позицію, то її діяльність є діяльністю такого собі відлюдника. Присутня в світі, вона ніби відсутня в ньому, бачачи світ, бачить його лише наполовину. Ось чому в тексті знаходимо: «Сильна риска — на другому місці. І кривий може бачити. Сприятлива стійкість відлюдника».

3

Нижня триграма в цій гексаграмі позначає радість як певне припущення будь-якої форми діяльності. Але тут, оскільки це — третя риска, в якій найбільше проявляються воля та сваволя, то вона символізує саму наречену, і тут може проявитися шкідливий вплив свавілля, тобто розбещеності. Тому ідеться про необхідність зачекати як служниці, перечекати якийсь час, поки не буде наказу чоловіка, зображеного п’ятої рискою. Серйозність дій його показана в тому, що якби навіть наречена виявилася негідною й її відправлять назад, то все ж відправляти її слід також у супроводі дружок, тобто якщо людина, взявшись за якусь роботу, не може впоратися з нею як слід, то, відсторонивши її від цієї роботи, необхідно подбати про її збереження. У цьому сенсі можна розшифрувати текст: «Слабка риска — на третьому місці. Якщо відправляють наречену, то з дружками. Якщо, не прийнявши її, відправляють назад, то також із дружками».

4

Четверта позиція є тим моментом, коли відповідний термін для відправлення нареченої вже минув. Однак ос­кільки тут уся ситуація тяжіє до досягнення мети (в перекладі образною мовою — до шлюбу), то тут не доведеться піклуватися про те, що час втрачений. Якщо не зараз, то пізніше, але все ж мета має бути досягнута, і вона може бути досягнута. У цьому сенсі в тексті сказано: «Сильна риска — на четвертому місці. Якщо при відправленні нареченої буде втрачений термін, то її відправлять пізніше. Буде час».

5

Існує переказ, згаданий у коментаторській літературі «Книги змін», що один із стародавніх володарів, цар І, видав двох своїх доньок за своїх підданих. Цей мотив надалі послужив темою для розмов про його увагу до своїх підданих, про те, що він, займаючи таку високу посаду, не погребував породичатися зі своїми підданцями. І тут, на п’ятій позиції, йдеться про те, як цей легендарний цар І відправляв наречених. Оскільки він, займаючи вище соціальне становище, віддав своїх доньок людям нижчим, то його доньки, хоча і царського походження, були одягнені не надто розкішно. Це було помітно, як каже переказ, настільки, що прикраси дружок виділялися своєю ошатністю. Але, незважаючи на це, героїнями дії все ж були порівняно скромно одягнені наречені, бо вони були тими, заради кого дружки одяглися. Позаяк тут ідеться про наречених, тобто в перекладі з образної мови «Книги змін», про чоловіка, котрий ще тільки приступає до дії, то тут дається образ місяця, що наближається до повні. Загалом, у цьому афоризмі сказано: «Слабка риска — на п’ятому місці. Цар І відправляв наречених. Але царський одяг не зрівняється з блиском одежі подружок. Місяць майже вповні. Щастя».

6

Про досягнення мети, яке є темою цієї гексаграми, вже було згадано на попередній, п’ятій позиції. Тут, на шостій позиції, може бути лише пустоцвіт. Він показаний в образі порожнього кошика або в образі барана, якого ріжуть, але в якому немає крові. Звісно, ці образи вже самі вказують на несприятливість цієї позиції. Справді, коли мета досягнута, то після її досягнення вже вартувало б переходити до чогось іншого, до якоїсь іншої дії. Тут же надмірна затримка в межах цієї ситуації не може призвести ні до чого доброго. Тому в тексті сказано: «Слабка риска — нагорі. Жінка підносить кошики, але вони не наповнені. Слуга обдирає барана, але крові немає. Нічого сприятливого».

№ 55. Фен. Достаток

У попередній ситуації мета була досягнута. Шлюб відбувся. Будинок заведений. Якщо все це зроблено так, як вимагало навколишнє життя, то оселю очікує достаток, і ця ситуація зображує повну чашу. Навіть піктографічний аналіз знаку фен показує жертовну чашу, наповнену по вінця. Але саме достаток і повнота реальні лише в динаміці. Якби навіть до такого повного дому наближався цар, котрий стоїть на вищому щаблі, то і тут турбуватися нічого, бо будинок справді повний. Але ця повнота не має бути обмежена одним будинком. Як сонце, що стоїть в зеніті свого шляху, віддає своє проміння всьому навколишньому простору, так і достатку має вистачити на всіх. Тому текст каже: «Повна чаша. Достаток. Цар наближається