І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

плідних результатів. Тут уже готується та підтримка, яка виступить на наступній позиції. Тому в тексті читаємо: «Сильна риска — на четвертому місці. Зробиш рясними свої завіси, то ж серед дня побачиш Велику Ведмедицю. Зустрінеш рівного собі господаря. Щастя».

5

Суть цієї ситуації в тому, щоб достаток, притаманний їй, був поширений на людей, що оточують цю людину. Тому тут, на п’ятій позиції, якій властивий максимальний прояв зовні, з особливою силою проявляється ця суть. Оскільки між цією позицією і суттю цієї гексаграми є співзвуччя, то тут «Книга змін» каже про ту хвалу, яка належиться людині. Взагалі «Книга змін» найчастіше каже про те, що осуду або хвали не буде, і тільки в кількох місцях дається згадка про те, що настане хвала або осуд. Тим сильніше звучать ці слова. Вони і тут сказані не даремно. Тому в тексті читаємо: «Слабка риска — на п’ятому місці. Прийдеш із блиском. Буде підтримка. Хвала. Щастя».

6

На останній позиції перерозвиток ситуації достатку. Позиція замкнута в самій собі. Безумовно, в такій діяльності, в якій людина не ділиться своїм надбанням із іншими, а замикається в собі, її діяльність не може бути слушною. Вона сама відрізала себе від оточення. «Книга змін» каже про її трирічну самоту. Під трьома роками мається на увазі, з одного боку, тривалий термін, з іншого боку — ті три позиції, що відокремлюють шосту позицію від співзвучної їй третьої, вважаючи, звісно, і на саму третю позицію. З приводу такого перерозвитку та замикання людини «Книга змін» попереджає: «Слабка риска — нагорі. Зробиш багатим своє житло. Зробиш завіси в своєму будинку. Поглянеш на свої двері, і в тиші не буде нікого. Три роки нікого не будеш бачити. Нещастя».

№ 56. Люй. Мандрівка

Якщо в попередній ситуації розглядалася людина, що має великий достаток у своєму будинку, і лише побіжно згадувалося про той шлях, що призначений його багатству, тобто шляхи зовні, то тут розглядається саме цей шлях. Ідеться про похорон. Але саме мандрівка, якою б вона не була далекою, має розпочатися вже з перших кроків. Тому лише в малому може бути розвиток і звершення, але важливо пам’ятати, що навіть перші кроки можуть бути першими кроками тривалої подорожі, протягом якої мусить бути збережена стійкість. У попередній ситуації йшлося про те, що сонце перебуває в зеніті свого шляху, але саме тому воно має вже схилятися до заходу, бо мусить зайти. І сам образ гексаграми складає горішню триграму — сонце, розташовану над нижньою триграмою — горою. Так сонце заходить за гору, і в цьому його русі змальовано образ поступового виходу з «мандрів»: «Мандрівка. Малому розвиток. У мандрівці стійкість — на щастя».

1

Мандрівка, яка є, по суті, переважно виходом назовні, зобов’язує людину мати мужність. Натомість будь-яка нерішучість позначила б тут тільки консервацію попередньої ситуації, в скупому перебування наодинці зі своїми статками. Тому тут особливо треба застерегти людину від дріб’язкового боягузтва. Воно може тільки накликати нещастя на саму людину. Тому текст каже: «Слабка риска — на початку. Якщо в мандрівці будеш боягузом у дрібницях, то завдяки цьому накличеш на себе біду».

2

Рух від позиції, яка проходить у всіх гексаграмах, позначається і тут. І кожна наступна позиція в контексті цієї гексаграми називається або «ладом», або «місцем», або «гніздом». Коли тут розглядається мандрівка, особлива увага звертається на наступні, нові позиціям. Якщо на першій позиції була загроза з боку дріб’язкового боягузтва, то друга позиція, будучи до певної міри підтвердженням першої, каже про лад, який відновлюється, тобто про рух уперед. Якщо перша позиція характеризувалася з негативного боку бажанням закріпити свої здобутки, то тут це надбання подорожній кладе собі за пазуху, звісно, в тих обсягах, в яких він може з собою прихопити. Перша позиція, як і друга, зайнята аналогічними слабкими рисками, і в цьому позначається їхня однорідність. Але позаяк перша позиція є позицією, підпорядкованою другий, то вона символізується як челядь, що знаходиться при людині, кот­ра займає другу позицію, але така челядь, яка зберігає в стійкості свої позитивні взаємини з господарем. Тому текст каже: «Слабка риска — на другому місці. У мандрівці відновиш лад. За пазуху покладеш свій статок і знайдеш стійкість челяді та рабів».

3

Тут також враховується наступна позиція, але четверта позиція вже включена в триграму лі, яка позначає вогонь, і дія вогню позначається й для третьої позиції, адже вона, як і всі позиції цієї гексаграми, спрямована до своєї наступної. Вогонь спалює той «лад», який може характеризувати людину, котра займає третю позицію. З одного боку, перед нею до певної міри закрита можливість просування вперед. З іншого боку, зв’язок із челяддю, яка малася на увазі на другій позиції, вже не може тут існувати. Таким чином, відступ назад до підтримки челяді неможливий. Але і стійке перебування на місці тут також може вселити лише почуття жаху, бо затриматися на цій позиції — означає знову і знову переживати неможливість руху ні вперед, ні назад. Тому цю позицію кризи доведеться долати сміливим рухом уперед, незважаючи на те, що з цієї позиції рух уперед видається безцільним, бо шлях попереду зруйнований. Проте тільки рішучість може вивести людину зі стану, що характеризується на цій позиції. У тексті з цього приводу читаємо: «Сильна риска — на третьому місці. У мандрівці спалиш цей лад. Втратиш челядь і рабів. Стійкість жахлива».

4

Якщо людина досягає четвертої позиції цієї ситуації, то це означає, що на попередній вона знайшла в собі достатньо мужності для подолання всіх переживань жаху, які характеризувалися раніше. У цьому сенсі вона може податися далі і досягти свого місця, тобто потрібної позиції своєї мети. Завдяки цьому вона може відновити втрачене становище. Але все ж, оскільки ця позиція ще не є повним досягненням мети, то радість тут ще не може настати. На цій позиції, що тяжіє більше, ніж будь-яка інша, до своєї наступної, необхідність руху вперед позначається особливо потужно. Тому текст каже: «Сильна риска — на четвертому місці. У мандрівці прибудеш на місце. Віднайдеш свої кошти на подорож. Але у власній душі немає спокою».

5

Будь-який рух назовні (а особливо в ситуації подорожі) пов’язаний із певними витратами. Неможливо рухатися вперед, не витрачаючи сил. Ця втрата, звісно, лише часткова, тут показана в образі загубленої стріли. Але якщо навіть така стріла при полюванні на фазана і буде втрачена, то все ж це не означає, що полювання не матиме наслідків. Не треба боятися витрачати сили при русі зовні, тоді тільки можна досягнути результату, і врешті-решт ситуація приведе до того, що людину похвалять, і ця похвала буде діяти з необхідністю фатуму. У тексті ж читаємо: «Слабка риска — на п’ятому місці. Стріляйте у фазана й одна стріла загине. Але врешті-решт завдяки цьому тебе похвалять згори».

6

Сенс мандрівки в тому, щоб рухатися все далі і далі. Шоста риска, остання в гексаграмі, вже не має над собою ні «місця», ні «гнізда», ні «ладу». Таким чином припиняється можливість мандрівки. Шоста риска, як горішня,